розгвинчувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розгви́нчувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розгви́нчуймо | |
2 особа | розгви́нчуй | розгви́нчуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розгви́нчуватиму | розгви́нчуватимемо, розгви́нчуватимем |
2 особа | розгви́нчуватимеш | розгви́нчуватимете |
3 особа | розгви́нчуватиме | розгви́нчуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розгви́нчую | розгви́нчуємо, розгви́нчуєм |
2 особа | розгви́нчуєш | розгви́нчуєте |
3 особа | розгви́нчує | розгви́нчують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
розгви́нчуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | розгви́нчував | розгви́нчували |
жін. р. | розгви́нчувала | |
сер. р. | розгви́нчувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
розгви́нчуваний | ||
Безособова форма | ||
розгви́нчувано | ||
Дієприслівник | ||
розгви́нчувавши |