розгвинчувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розгви́нчувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розгви́нчуймо
2 особа розгви́нчуй розгви́нчуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розгви́нчуватиму розгви́нчуватимемо, розгви́нчуватимем
2 особа розгви́нчуватимеш розгви́нчуватимете
3 особа розгви́нчуватиме розгви́нчуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа розгви́нчую розгви́нчуємо, розгви́нчуєм
2 особа розгви́нчуєш розгви́нчуєте
3 особа розгви́нчує розгви́нчують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розгви́нчуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розгви́нчував розгви́нчували
жін. р. розгви́нчувала
сер. р. розгви́нчувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
розгви́нчуваний
Безособова форма
розгви́нчувано
Дієприслівник
розгви́нчувавши