розгарбати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розга́рбати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розга́рбаймо | |
2 особа | розга́рбай | розга́рбайте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розга́рбаю | розга́рбаємо, розга́рбаєм |
2 особа | розга́рбаєш | розга́рбаєте |
3 особа | розга́рбає | розга́рбають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розга́рбав | розга́рбали |
жін.р. | розга́рбала | |
сер.р. | розга́рбало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
розга́рбаний | ||
Безособова форма | ||
розга́рбано | ||
Дієприслівник | ||
розга́рбавши |