-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розві́яти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розві́ймо
2 особа розві́й розві́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розві́ю розві́ємо, розві́єм
2 особа розві́єш розві́єте
3 особа розві́є розві́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розві́яв розві́яли
жін.р. розві́яла
сер.р. розві́яло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
розві́яний
Безособова форма
розві́яно
Дієприслівник
розві́явши

Словник фразеологізмів

пусти́ти (розві́яти) за ві́тром. 1. зі сл. гро́ші, ці́нності і т. ін. Марно витратити (перев. легковажно). Одержали [хлопці] першу зарплату і .. за три дні гроші пустили за вітром (З газети); Павлюк із Завірюхою.. воліли б ті здобутки розвіяти за вітром (К. Гордієнко).

2. Не доглянути, не зберегти кого-, що-небудь. — Хвалився [старий] якось: “Ось привезуть курчат, збережеш усіх, поки не виростуть, баян тобі восени забезпечений. А пустиш за вітром, начувайся…” (С. Добровольський).

3. Знищити вогнем; спалити. Андрій нахилився старому до вуха, спитав таємниче: — А що якби і їх [уланів] отак? Щоб і їхні фільварки пустити за вітром? (Д. Бедзик).

як (мов, немо́в і т. ін.) ві́тром розві́яло що, безос. Зникнути безслідно. Восени були два добрих прикладки [стіжки сіна], а потім як вітром розвіяло. Зосталися самі з’їдини (Григорій Тютюнник); Кураторове обличчя розтяглось у широчезну посмішку. Та раптом страшна думка забилася в голові. Його веселість немов вітром розвіяло: що буде, коли та баба заговорить (О. Маркуш).