розвітритися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розві́тритися, розві́тритись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | розві́триться | розві́тряться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розві́трився, розві́тривсь | розві́трилися, розві́трились |
жін.р. | розві́трилася, розві́трилась | |
сер.р. | розві́трилося, розві́трилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розві́трившись |