розвітритися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розві́тритися, розві́тритись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа розві́триться розві́тряться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розві́трився, розві́тривсь розві́трилися, розві́трились
жін.р. розві́трилася, розві́трилась
сер.р. розві́трилося, розві́трилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розві́трившись