розвідний 2 значення

-1-
прикметник
(який розірвав шлюб)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розві́дни́й розві́дна́ розві́дне́ розві́дні́
родовий розві́дно́го розві́дно́ї розві́дно́го розві́дни́х
давальний розві́дно́му розві́дні́й розві́дно́му розві́дни́м
знахідний розві́дни́й, розві́дно́го розві́дну́ розві́дне́ розві́дні́, розві́дни́х
орудний розві́дни́м розві́дно́ю розві́дни́м розві́дни́ми
місцевий на/у розві́дно́му, розві́дні́м на/у розві́дні́й на/у розві́дно́му, розві́дні́м на/у розві́дни́х
-2-
прикметник
(для розмноження; розподілу; який можна розсувати)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розві́дни́й розві́дна́ розві́дне́ розві́дні́
родовий розві́дно́го розві́дно́ї розві́дно́го розві́дни́х
давальний розві́дно́му розві́дні́й розві́дно́му розві́дни́м
знахідний розві́дни́й, розві́дно́го розві́дну́ розві́дне́ розві́дні́, розві́дни́х
орудний розві́дни́м розві́дно́ю розві́дни́м розві́дни́ми
місцевий на/у розві́дно́му, розві́дні́м на/у розві́дні́й на/у розві́дно́му, розві́дні́м на/у розві́дни́х

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розвідни́й розвідна́ розвідне́ розвідні́
родовий розвідно́го розвідно́ї розвідно́го розвідни́х
давальний розвідно́му розвідні́й розвідно́му розвідни́м
знахідний розвідни́й, розвідно́го розвідну́ розвідне́ розвідні́, розвідни́х
орудний розвідни́м розвідно́ю розвідни́м розвідни́ми
місцевий на/у розвідно́му, розвідні́м на/у розвідні́й на/у розвідно́му, розвідні́м на/у розвідни́х