розвідний 2 значення
-1-
прикметник
(який розірвав шлюб)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розві́дни́й | розві́дна́ | розві́дне́ | розві́дні́ |
родовий | розві́дно́го | розві́дно́ї | розві́дно́го | розві́дни́х |
давальний | розві́дно́му | розві́дні́й | розві́дно́му | розві́дни́м |
знахідний | розві́дни́й, розві́дно́го | розві́дну́ | розві́дне́ | розві́дні́, розві́дни́х |
орудний | розві́дни́м | розві́дно́ю | розві́дни́м | розві́дни́ми |
місцевий | на/у розві́дно́му, розві́дні́м | на/у розві́дні́й | на/у розві́дно́му, розві́дні́м | на/у розві́дни́х |
-2-
прикметник
(для розмноження; розподілу; який можна розсувати)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розві́дни́й | розві́дна́ | розві́дне́ | розві́дні́ |
родовий | розві́дно́го | розві́дно́ї | розві́дно́го | розві́дни́х |
давальний | розві́дно́му | розві́дні́й | розві́дно́му | розві́дни́м |
знахідний | розві́дни́й, розві́дно́го | розві́дну́ | розві́дне́ | розві́дні́, розві́дни́х |
орудний | розві́дни́м | розві́дно́ю | розві́дни́м | розві́дни́ми |
місцевий | на/у розві́дно́му, розві́дні́м | на/у розві́дні́й | на/у розві́дно́му, розві́дні́м | на/у розві́дни́х |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розвідни́й | розвідна́ | розвідне́ | розвідні́ |
родовий | розвідно́го | розвідно́ї | розвідно́го | розвідни́х |
давальний | розвідно́му | розвідні́й | розвідно́му | розвідни́м |
знахідний | розвідни́й, розвідно́го | розвідну́ | розвідне́ | розвідні́, розвідни́х |
орудний | розвідни́м | розвідно́ю | розвідни́м | розвідни́ми |
місцевий | на/у розвідно́му, розвідні́м | на/у розвідні́й | на/у розвідно́му, розвідні́м | на/у розвідни́х |