розвозити 2 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(везучи, доставляти когось, щось у певні місця)

Словник відмінків

Інфінітив розво́зити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розво́зьмо
2 особа розво́зь розво́зьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розво́зитиму розво́зитимемо, розво́зитимем
2 особа розво́зитимеш розво́зитимете
3 особа розво́зитиме розво́зитимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа розво́жу розво́зимо, розво́зим
2 особа розво́зиш розво́зите
3 особа розво́зить розво́зять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розво́зячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розво́зив розво́зили
жін. р. розво́зила
сер. р. розво́зило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розво́зивши
-2-
дієслово доконаного виду
(дуже довго і не по суті говорити; згаяти час на щось) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив розво́зити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розво́зьмо
2 особа розво́зь розво́зьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розво́зитиму розво́зитимемо, розво́зитимем
2 особа розво́зитимеш розво́зитимете
3 особа розво́зитиме розво́зитимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа розво́жу розво́зимо, розво́зим
2 особа розво́зиш розво́зите
3 особа розво́зить розво́зять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розво́зячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розво́зив розво́зили
жін. р. розво́зила
сер. р. розво́зило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розво́зивши

Словник відмінків

Інфінітив розвози́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розвозі́мо, розвозі́м
2 особа розвози́ розвозі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розвожу́ розво́зимо, розво́зим
2 особа розво́зиш розво́зите
3 особа розво́зить розво́зять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розвози́в розвози́ли
жін.р. розвози́ла
сер.р. розвози́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розвози́вши