розвити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розви́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розви́ймо | |
2 особа | розви́й | розви́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розів’ю́ | розів’ємо́, розів’є́м |
2 особа | розів’є́ш | розів’єте́ |
3 особа | розів’є́ | розів’ю́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розви́в | розви́ли |
жін.р. | розви́ла | |
сер.р. | розви́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
розви́тий | ||
Безособова форма | ||
розви́то | ||
Дієприслівник | ||
розви́вши |