розвертітися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розверті́тися, розверті́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа розверти́ться розвертя́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розверті́вся, розверті́всь розверті́лися, розверті́лись
жін.р. розверті́лася, розверті́лась
сер.р. розверті́лося, розверті́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розверті́вшись