-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розва́житися, розва́житись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розва́жмося, розва́жмось
2 особа розва́жся розва́жтеся, розва́жтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розва́жуся, розва́жусь розва́жимося, розва́жимось, розва́жимся
2 особа розва́жишся розва́житеся, розва́житесь
3 особа розва́житься розва́жаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розва́жився, розва́живсь розва́жилися, розва́жились
жін.р. розва́жилася, розва́жилась
сер.р. розва́жилося, розва́жилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розва́жившись

Словник синонімів

ВЕСЕЛИ́ТИСЯ (проводити час у розвагах, веселощах), ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, РОЗВАЖА́ТИСЯ, ЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ. - Док.: розвесели́тися, заба́витися, розва́житися. Еней один не веселився, йому немиле все було (І. Котляревський); - Напрацюєшся цілий тиждень - у неділю хочеться одпочити, розвеселитися... (М. Коцюбинський); Тут всі по волі забавлялись (І. Котляревський); Веселе козацтво розважалося (Я. Качура); - Радіти треба всьому дому. Співати й звеселятися, Іване Володимировичу (О. Довженко); - Пор. раді́ти.