розбухикатися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив розбухи́катися, розбухи́катись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розбухи́каймося, розбухи́каймось
2 особа розбухи́кайся, розбухи́кайсь розбухи́кайтеся, розбухи́кайтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розбухи́каюся, розбухи́каюсь розбухи́каємося, розбухи́каємось, розбухи́каємся
2 особа розбухи́каєшся розбухи́каєтеся, розбухи́каєтесь
3 особа розбухи́кається розбухи́каються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розбухи́кався, розбухи́кавсь розбухи́калися, розбухи́кались
жін.р. розбухи́калася, розбухи́калась
сер.р. розбухи́калося, розбухи́калось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розбухи́кавшись