розбутий 1 значення

-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розбу́тий розбу́та розбу́те розбу́ті
родовий розбу́того розбу́тої розбу́того розбу́тих
давальний розбу́тому розбу́тій розбу́тому розбу́тим
знахідний розбу́тий, розбу́того розбу́ту розбу́те розбу́ті, розбу́тих
орудний розбу́тим розбу́тою розбу́тим розбу́тими
місцевий на/у розбу́тому, розбу́тім на/у розбу́тій на/у розбу́тому, розбу́тім на/у розбу́тих