розбуртовуваний 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розбурто́вуваний | розбурто́вувана | розбурто́вуване | розбурто́вувані |
родовий | розбурто́вуваного | розбурто́вуваної | розбурто́вуваного | розбурто́вуваних |
давальний | розбурто́вуваному | розбурто́вуваній | розбурто́вуваному | розбурто́вуваним |
знахідний | розбурто́вуваний, розбурто́вуваного | розбурто́вувану | розбурто́вуване | розбурто́вувані, розбурто́вуваних |
орудний | розбурто́вуваним | розбурто́вуваною | розбурто́вуваним | розбурто́вуваними |
місцевий | на/у розбурто́вуваному, розбурто́вуванім | на/у розбурто́вуваній | на/у розбурто́вуваному, розбурто́вуванім | на/у розбурто́вуваних |