-1-
іменник чоловічого роду, істота
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пі́рник пі́рники
родовий пі́рника пі́рників
давальний пі́рникові, пі́рнику пі́рникам
знахідний пі́рника пі́рників
орудний пі́рником пі́рниками
місцевий на/у пі́рникові, пі́рнику на/у пі́рниках
кличний пі́рнику пі́рники

Словник синонімів

ПРЯ́НИК (вид солодкого печива), МЕДЯ́НИ́К, МЕДІВНИ́К, ПІ́РНИКдіал.Обтрусила [мати], обігріла, Теплим чаєм напоїла, З медом пряників дала (П. Воронько); На маленькому столику парував самовар, у полумиску жовтіли медяники (Ю. Мартич); - А я нині вранці бачив медівники в пекарні... (М. Коцюбинський); Дітворі малій.. пірники й мандрики (Словник Б. Грінченка).