-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний пі́нний пі́нна пі́нне пі́нні
родовий пі́нного пі́нної пі́нного пі́нних
давальний пі́нному пі́нній пі́нному пі́нним
знахідний пі́нний пі́нну пі́нне пі́нні
орудний пі́нним пі́нною пі́нним пі́нними
місцевий на/у пі́нному, пі́ннім на/у пі́нній на/у пі́нному, пі́ннім на/у пі́нних

Словник синонімів

ГОРІ́ЛКА (алкогольний напій), ГІРКА́розм., ЗІ́ЛЛЯрозм., ЗЕЛЕ́НИЙ ЗМІЙірон.,ВЕСЕЛУ́ХАжарт.,АДА́МОВІ СЛІ́ЗКИжарт., ГРІ́ШНА ВОДА́жарт., ЖИВИ́ЦЯжарт., СКЛЯНИ́Й БОГжарт., ОЧИ́ЩЕНАзаст.,ПІ́ННАзаст.,ШНАПСрозм., заст., ГОРІ́ВКАдіал.,ТРУ́НОКдіал.,ПАЛЕ́НКАдіал.,ШУМІ́ВКАдіал.,САБАШІ́ВКАдіал.,СІРКО́діал.; СТА́РКА, ВИ́СТОЯНКА (витримана); СОРОКАГРА́ДУСНА (міцністю 40о); ЗАПРИ́ДУХрозм. (дуже міцна); ОКОВИ́ТАзаст.,ОКОВИ́ТКАзаст. (високого ґатунку, жарт. про звичайну горілку); СИВУ́ХА (недостатньо очищена, розм. про звичайну горілку); ЧИКИЛДИ́ХАрозм., заст. (низької якості); САМОГО́Н, САМОГО́НКАрозм.,ХАНЖА́розм., ДИ́МКАрозм. (кустарного виробництва); ПЕРВА́К (одержана на початку відгону); МОНОПО́ЛЬКАзаст., КАЗЕ́НКАзаст. (державна горілка, що продавалася у спеціальних винних крамницях); ВАРЕНУ́ХА, ВАРЕ́НА (зварена з медом і сушеними фруктами та ягодами); ЗАПІКА́НКА, ЗАПІКА́НА (заправлена прянощами й витримана в гарячій печі); МОКРУ́ХА (настояна на ягодах, травах); КАЛИ́НІ́ВКА (настояна на калині); ПОЛИНІ́ВКАрозм., ПОЛИ́ННАрозм. (настояна на полину); ГОРОБИ́НІВКА, ГОРОБИ́НОВА (настояна на горобині); КАЛГАНІ́ВКА, КАЛГАНО́ВА, КАЛГА́ННА, КАЛГА́НКАрозм. (настояна на калгані); ПЕРЦІ́ВКА, ПЕРЧАКІ́ВКА, ПЕРЧИКО́ВА (настояна на перці); ТЮТЮНКО́ВА (настояна на тютюні); ЛИМО́НІВКА, ЦИТРИ́НІВКА (настояна на лимонних шкірках); СПОТИ́КАЧ, СПОТИКА́ЙЛОрозм. (настояна на мускатному горісі та прянощах); ЗУБРІ́ВКА (настояна на траві зубрівці);СЛИВ’Я́НКА, СЛИВОВИ́ЦЯдіал.,СЛИВНИ́Кдіал. (виготовлена зі слив). Хліб на ноги ставить, а горілка з ніг валить (прислів’я); Стара дістала з мисника недопиту пляшку гіркої, обережно налила келишок і поставила перед чоловіком (І. Кириленко); Коли Карналеві казали, що один з провідних конструкторів, на жаль, не байдужий до зеленого змія, академік просто відмовився обговорювати поведінку конструктора (П. Загребельний); - Запрошую вас сьогодні на свято, сусіде. - А грішна вода буде? - питає сусід (Ю. Яновський); [Микола:] Одно мене ще в світі держить - отся живиця! (Бере чарку, наливає і п’є) (І. Франко); Кооператив був близько, а скляного бога там стояло повно на полицях (Ю. Яновський); [Воздвиженський:] А ви краще прийміть на ніч лампадки дві або й три очищеної і пречудесно спатимете (М. Кропивницький); Еней з дороги налигався І пінної так нахлестався, Трохи не виперсь з його дух (І. Котляревський); Винесла [Рахіра] ..фляшку з горівкою. - Тепер напийся! - прошептала вдоволено й підсунула йому під рот трунок (О. Кобилянська); Взимку йому дали коня і корову і він привів їх на своє подвір’я, п’яний від щастя і доброї кварти паленки (В. Кучер); Як сьорбнули тої сабашівки, то вони забули і про рай (пісня); - А вам, отець диякон? Наливочки! - припрохує Загнибіда. - Ет! свинячого пійла! - гукнув той. - Сірка! мені - сірка! .. Нема кращого зілля, як наш рідний сірко (Панас Мирний); Палій випив повний келих старки і крякнув. - У! та й міцна ж гаспидська! от запридух! (Д. Мордовець); - Ану, стара! Подавай нам сорокаградусної - зап’єм згоду... (Д. Бузько); Три кварти не простої горілки - оковити узяла (дума); На столі перед ним стояла пляшка з двома-трьома чарками недопитої мутної сивухи (М. Коцюбинський); Куркулі пекли й смажили, варили самогон (С. Воскрекасенко); Підіпригора тягнеться рукою до варенухи, але Погиба силоміць забирає пляшку від нього: - Хіба це козацьке діло пити бабське питво? Нам оковиту треба! - з фасоном наливає самогонку в склянки (М. Стельмах); Рибалка витягнув з кишені пляшку пекучої, мов вогонь, димки (А. Шиян); Гірко плакала тоді і заливалася монополькою на поминках з суботи до понеділка вся Одеса (Ю. Смолич); - Може, є капуста чи огірок. Я принісшкалик казенки. Закусити чимсь... (А. Іщук); Лилась [на весіллі] слив’янка, Варенуха, спотикайло.. Пиво добре задніпровське, виборна дулівка (М. Макаровський); Друзі радісно метушилися, розставляли на столі українські ковбаси, сухі мисливські сосиски, пляшки запіканки та старого меду (З. Тулуб); Цілий тиждень музики грали [на весіллі], ноги не спочивали, варена та запікана річкою лилася (Панас Мирний); [Хома:] Аби було по чарці та чим закусити мокруху (М. Старицький); Запрошує [дядина] в свою господу,.. Швиденько достає полинну (В. Мисик); Обідать він було не сяде без горілки, А в празник піднесе і чарку калганівки (Є. Гребінка); Пан писар давно випив і простої, випив і калганової, не забув смоктонути і перчикової (Г. Квітка-Основ’яненко); Та ну! не ґедзкайся! виймай лиш ключ мерщій, Та дать калганної скажи твоїй Одарці (П. Гулак-Артемовський); І кубками пили слив’янку, Мед, пиво, брагу, сирівець, Горілку просту і калганку (І. Котляревський); Дід налив собі добру чарку перцівки (Ю. Збанацький); Настя Певна хазяйнувала спритно та швидко, наливала кому горілки,.. кому тютюнкової, кому перчаківки (О. Ільченко); Пили пунші і спотикач, Варену варили (Л. Глібов); Левицький дістав пляшку з рештками зубрівки (З. Тулуб); Стара.. виносила надвір білий графин прозорої й пекучої, як спирт, слив’янки і.. частувала дужих хлопців (І. Рябокляч).
ПІ́НЯВИЙ (який піниться; вкритий піною), ПІ́НИ́СТИЙ, ПІ́НЯСТИЙ, ПІНЛИ́ВИЙ, ПІ́ННИЙ, ШУМЛИ́ВИЙрідше,ШУ́МНИЙрідше;ШИПУ́ЧИЙ, ІСКРИ́СТИЙ, ІГРИ́СТИЙ, ГРАЙЛИ́ВИЙ (про напої). Ми довго дивимося на піняву, прекрасну в своєму нестримному русі воду Алма-Атинки (Т. Масенко); Шхуна то злітала вгору, то лягала на борт, то заривалася носом у пінисту безодню (З. Тулуб); Плив [кит] так швидко, що лише пінястий слід залишався за ним (М. Трублаїні); Танцюють по воді пінливі баранці (І. Цюпа); О друзі, принесіть мені вологу пінну (переклад В. Мисика); Заструмувало пиво з бочки, збиваючи високу, шумливу піну в підставленому кухлі (Є. Гуцало); Із барил вино цідили, Молоде, шумне вино (Л. Первомайський); Тут є натуральна залізна шипуча вода, досить добра на смак (Леся Українка); Шампанське у Валентинових руках стрельнуло.. Валет розливав іскристий напій (П. Дорошко); Зараз ця рука звично й розважливо розливала по склянках ігристе кримське вино (О. Гончар); Грайливе вино іскрилося в келихах (В. Кучер).