-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | пійма́ч | піймачі́ |
родовий | піймача́ | піймачі́в |
давальний | піймаче́ві, піймачу́ | піймача́м |
знахідний | піймача́ | піймачі́в |
орудний | піймаче́м | піймача́ми |
місцевий | на/у піймаче́ві, піймачу́, піймачі́ | на/у піймача́х |
кличний | пійма́чу | піймачі́ |
Словник синонімів
МИСЛИ́ВЕЦЬ (той, хто займається, захоплюється мисливством), МИСЛИ́ВИЙ розм., ПОЛЮВА́Ч розм.; ЛОВЕ́ЦЬ, ПІЙМА́Ч розм. (перев. той, хто ловить звіра, птахів); ЗВІРОЛО́В (перев. той, хто ловить промислового звіра); ЗВІРОБІ́Й, ЗВІРОБІ́ЙНИК (той, хто полює на морського звіра); СТРІЛЕ́ЦЬ (той, хто полює з рушницею). Здоровенний вовк промчав крізь цеп стрільців, хоча в нього одночасно вистрілили троє мисливців (З. Тулуб); В хату просяться не раз На нічліг мисливі (Д. Павличко); Розтеклись ловці по гаю, полювали цілу днину (Леся Українка); Живе тут у тьмі незайманих дібров Відлюдний смолокур і звіролов (М. Бажан); З бухти Примітка, де "Лахтак" висаджував звіробоїв, недавно приїздив мисливець (М. Трублаїні).