-1-
іменник чоловічого роду, істота
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пійма́ч піймачі́
родовий піймача́ піймачі́в
давальний піймаче́ві, піймачу́ піймача́м
знахідний піймача́ піймачі́в
орудний піймаче́м піймача́ми
місцевий на/у піймаче́ві, піймачу́, піймачі́ на/у піймача́х
кличний пійма́чу піймачі́

Словник синонімів

МИСЛИ́ВЕЦЬ (той, хто займається, захоплюється мисливством), МИСЛИ́ВИЙрозм.,ПОЛЮВА́Чрозм.;ЛОВЕ́ЦЬ, ПІЙМА́Чрозм. (перев. той, хто ловить звіра, птахів); ЗВІРОЛО́В (перев. той, хто ловить промислового звіра); ЗВІРОБІ́Й, ЗВІРОБІ́ЙНИК (той, хто полює на морського звіра); СТРІЛЕ́ЦЬ (той, хто полює з рушницею). Здоровенний вовк промчав крізь цеп стрільців, хоча в нього одночасно вистрілили троє мисливців (З. Тулуб); В хату просяться не раз На нічліг мисливі (Д. Павличко); Розтеклись ловці по гаю, полювали цілу днину (Леся Українка); Живе тут у тьмі незайманих дібров Відлюдний смолокур і звіролов (М. Бажан); З бухти Примітка, де "Лахтак" висаджував звіробоїв, недавно приїздив мисливець (М. Трублаїні).