-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив підітну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підітні́мо, підітні́м
2 особа підітни́ підітні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підітну́ підітнемо́, підітне́м
2 особа підітне́ш підітнете́
3 особа підітне́ підітну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. підітну́в підітну́ли
жін.р. підітну́ла
сер.р. підітну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
підітну́вши

Словник синонімів

ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим),ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ’Я́ЛЮВАТИрідше,ВИСИ́ЛЮВАТИрідше, ВИСИЛЯ́ТИрідко, ЗНО́ШУВАТИрідше, СКРУ́ЧУВАТИрозм.,ОБЕЗСИ́ЛЮВАТИрозм. рідко. - Док.: ви́снажити, знеси́лити, осла́бити, зму́чити, ви́сушити, заму́чити, засуши́ти, ви́мотати, підточи́ти, підтя́ти, підітну́ти, ви́ссати, ви́в’ялити, підби́ти, ви́силити, зноси́ти, скрути́ти, зну́дитирозм.ви́маніжитирозм. рідшеобезси́лити. Доводилося видиратися зі скелі на скелю, а це виснажувало і без того стомленого хлопця (О. Донченко); Море втомлює нерви.., знесилює людину... (І. Нечуй-Левицький); Лише те мистецтво варте називатися мистецтвом, яке не паралізує людську душу й не ослаблює людські м’язи (М. Рильський); Подорож змучила його вкрай (З. Тулуб); Важко було повірити, що.. так висушила, виморила, виссала її нещадна хвороба (А. Дімаров); Хвороба його замучила, в нього задавнена виразка шлунка (О. Гончар); Довгі безсонні ночі нищили його тіло (Н. Кобринська); Часом кажуть: думка сушить чоловіка, аж ось же й ні, Мирона не засушила (Грицько Григоренко); Якась жура його гризла та ослабляла тіло (М. Коцюбинський); Широко застосовувати треба засідки. Не давати ворогові в лісі відпочивати, вимотувати його всіма силами (А. Шиян); Задавнена хвороба підточувала його і до того ослаблий організм (Ю. Збанацький); - Маня не раз жалілася, як підтинають її ті лекції (О. Кобилянська); Звістка ця остаточно підбила його, наче обірвався нерв, що тримав його весь час в стані гарячкової діяльності (П. Колесник); А малась воля, малась сила, Та силу позички зносили (Т. Шевченко); [Неллі:] А ти.., Джонні, такий блідий, сумний. [Джон:] Це життя так скручує нас (Мирослав Ірчан); Як заснула, то аж у другій годині дня прокинулась, так то мене знудило і змучило (Леся Українка); Виманіжив коней, аж мокрі (Словник Б. Грінченка). - Пор. стоми́ти.
ОБРІ́ЗАТИ (відрізавши кінці, краї чого-небудь, вирівняти, зробити коротшим або зменшити розміри чого-небудь), ПІДРІ́ЗАТИ, ОБТЯ́ТИ[ОБІТЯ́ТИрідше], УТЯ́ТИ[ВТЯ́ТИ], ПІДТЯ́ТИ[ПІДІТНУ́ТИ]розм.; ОБКАРНА́ТИрозм.,ОБЧИКРИ́ЖИТИрозм.,ОБКРА́ЯТИрозм.,ОБКРОМСА́ТИрозм.,ПІДЧИКРИ́ЖИТИрозм. (надто коротко). - Недок.: обрі́зувати[обріза́ти], підрі́зувати[підріза́ти], обтина́ти, втина́ти[утина́ти], підтина́ти, обчикри́жувати, обкра́ювати, підчикри́жувати. Фотографії висохли, Варвара обрізала їх і загорнула в свіжий номер фронтової газети (Л. Первомайський); На столі чадів каганчик, і Кирило Васильович ножицями підрізав ґнота (А. Хижняк); Хазяйновита, але скупа, вона втинала одежу, як тільки можна було обтяти (І. Нечуй-Левицький); Підтяти бороду; Відростив [Тиміш] вусики і обкарнав їх так, що вони ворушкою п’явочкою красуються під носом (Я. Гримайло); - Ми знайдемо! - він каже сам собі, - Рукава трохи обчикрижу Та й поможу журбі (Л. Глібов).
ПІДРИВА́ТИ (сили, здоров’я, нерви тощо), РОЗХИ́ТУВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ[ОСЛАБЛЯ́ТИ], ПІДЛА́МУВАТИ, ПІДЛО́МЛЮВАТИ, ОСА́ДЖУВАТИ[ОСАДЖА́ТИ]розм., ПІДТИНА́ТИрозм.,ПІДВЕРЕ́ДЖУВАТИрозм. - Док.: підірва́ти, розхита́ти, осла́бити, підломи́ти, осади́ти, підітну́ти[підтя́ти], підвереди́ти, під’ї́хатидіал.Страшна туга підривала її сили і сушила тіло (Д. Бедзик); Найбільше дошкуляли [Сеспелю] вранішні підйоми. Вони доконували його, поступово розхитували і без того неспокійні нерви (Ю. Збанацький); Якась жура його гризла та ослабляла тіло (М. Коцюбинський); Мені було в Києві дещо таке, що трошки мене підломило фізично й морально (Леся Українка); Того, що найдужче осадило здоров’я Тетяни, він ніколи не зазнавав (Л. Яновська); Мучила її безсонність, і гарячка до крайності підтинала її сили (О. Кобилянська); Повсякчас пасла [мати] мене очима, побоюючись, щоб читання не підвередило її дитину (М. Стельмах); Силу його під’їхала важка, несподівана туга (Панас Мирний).
СТРИ́ГТИ (ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати або підрізувати - волосся, вовну тощо), ОБСТРИГА́ТИ, ОСТРИГА́ТИ, ПОСТРИГА́ТИ, ЧИКРИ́ЖИТИфам.;ПІДСТРИГА́ТИ, ПІДРІЗА́ТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ, ПІДТИНА́ТИрозм. (укорочувати, відрізуючи кінці); СКУ́БТИ, ОБСКУБАТИ розм.,ОБСКУБУВАТИрозм. (невміло або необережно стригти). - Док.: постри́гти, обстри́гти, остри́гти, обчикри́жити, підстри́гти, підрі́зати, підітну́ти, підтя́ти, обску́бти, обкарна́ти (дуже укоротити). Чиїй тільки дитині не стригла вона ножицями голівку на річницю з дня народження (Григорій Тютюнник); Постригли всіх підряд. Машинками, наголо, як тифозних (О. Гончар); Був він у одному селі попом, а потім.. зняв рясу, обчикрижив косу та й дмухнув до кримінального розшуку за співробітника (В. Еллан); Образ святого Миколая також був схожий на діда, особливо, коли дід часом підстригав собі бороду (О. Довженко); Коли вони [вуса] вже геть-то надокучали йому, зараз хапав ножиці і підтинав їх спересердя як можна вище (І. Нечуй-Левицький).
ШКО́ДИТИчому (бути шкідливим перев. для здоров’я людей, тварин, росту рослин), ЗАШКО́ДЖУВАТИрідше,ВА́ДИТИ, ПІДРИВА́ТИщо,ПІДКО́ШУВАТИщо,ПІДСІКА́ТИщо,ПІДТИНА́ТИщо,ПІДТО́ЧУВАТИщо,ПІДРІ́ЗУВАТИ[ПІДРІЗА́ТИ]що, розм.,ЗАВГО́РЮВАТИдіал.;ША́РПАТИ (із сл. душа, мозок, нерви, серце і т. ін. - розладнувати нервову систему людини). - Док.: зашко́дити, зава́дити, підірва́ти, підкоси́ти, підсікти́, підітну́ти, підтя́ти, підточи́ти, підрі́зати, завго́рити, поша́рпати. Пиріг животові не шкодить (прислів’я); - Ах, отче! Покиньте сю розмову, прошу вас! Вона вас бентежить, може зашкодити вашому здоров’ю! (І. Франко); Мені тепер залізниця вадить таки просто своїм димом, задухою, протягами серед спеки, тіснотою, неспанням (Леся Українка); Прикрощі підривали здоров’я, але не згасили Довженкової віри (з журналу); Підкошувала мене нова журба і тривога: я не знала, що з Миколою (Ірина Вільде); Рання хвороба очей, нужда, голод, переслідування з боку царських чиновників - ось що їло талант його, ось що його підсікало! (П. Тичина); Мучила її безсонність, і гарячка до крайності підтинала її сили (О. Кобилянська); Йому жагуче хотілося жити, але хвороба безжально підточувала старечий організм (А. Шиян); Думки, як черва, ворушаться в голові, точать її хворе серце, підрізують її немощну силу (Панас Мирний); Але що зараз у жінки з серцем, що його шарпає, як пазурами - в кров? (А. Головко).

Словник фразеологізмів

підрі́зати (підтя́ти, підітну́ти, притя́ти, злама́ти і т. ін.) / підрі́зувати (підріза́ти, підтина́ти, зла́мувати і т. ін.) кри́ла кому. Позбавити кого-небудь можливості здійснювати щось; підірвати міць, знесилити когось або обмежити поле його діяльності. Усіх нас єднала свята любов до революції і люта ненависть до контрреволюції. Кожен з нас мріяв учитися, а Денікін підрізав крила (В. Минко); [Овлур:] Ось бояр приборкав він [князь], се правда! Всім воєводам, дукам крил [крила] притяв (І. Франко); — Навіщо ж Валентинові Модестовичу підрізувати вам крила зараз, коли ви самі чимдуж мчите до своєї загибелі? (Ю. Шовкопляс); І знов у Кульчицького прокидається несамовита самовпевненість і образа: керувати б йому щонайменше округою, але нечуй-вітри щоразу підрізають крила (М. Стельмах). підріза́ти кри́льця. Залишати його [паровий млин] й надалі Шумейкові теж не можна. Наживається він, багатіє. Пора вже йому підрізати крильця (А. Шиян).