-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив підірва́тися, підірва́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підірві́мося, підірві́мось, підірві́мся
2 особа підірви́ся, підірви́сь підірві́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підірву́ся, підірву́сь підірвемо́ся, підірвемо́сь, підірве́мся
2 особа підірве́шся підірвете́ся, підірвете́сь
3 особа підірве́ться підірву́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. підірва́вся, підірва́всь підірва́лися, підірва́лись
жін.р. підірва́лася, підірва́лась
сер.р. підірва́лося, підірва́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
підірва́вшись

Словник синонімів

НАДІРВА́ТИСЯ (ушкодити собі внутрішні органи від надмірного зусилля, натуги), ПІДІРВА́ТИСЯ, НАДСАДИ́ТИСЯ, ПІДВЕРЕДИ́ТИСЯ розм.,НАДВЕРЕДИ́ТИСЯрозм.,НАДСІ́СТИСЯрозм. рідше,УВЕРЕ́ДИ́ТИСЯ розм. рідше.Надірватися на важкій роботі; - Марусю, не хапай сама лантуха, бо підірвешся (О. Копиленко); - Та що, - кажу я, - будете самі мучитися? ..Ще надсадитеся абощо (І. Франко); - Не піднімайте, бо підвередитесь! - сказав гість (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. надрива́тися.