-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив підштовхну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підштовхні́мо, підштовхні́м
2 особа підштовхни́ підштовхні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підштовхну́ підштовхнемо́, підштовхне́м
2 особа підштовхне́ш підштовхнете́
3 особа підштовхне́ підштовхну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. підштовхну́в підштовхну́ли
жін.р. підштовхну́ла
сер.р. підштовхну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
підшто́вхнутий
Безособова форма
підшто́вхнуто
Дієприслівник
підштовхну́вши

Словник синонімів

ПРИСКО́РЮВАТИ (збільшувати швидкість якоїсь дії, процесу; робити коротшими проміжки між окремими етапами, моментами чогось), ПРИШВИ́ДШУВАТИ, ФОРСУВА́ТИ, ПІДГАНЯ́ТИ[ПІДГО́НИТИ]розм.,ПІДХЛЬО́СТУВАТИрозм. рідше,ПІДХЛЬО́СКУВАТИрозм. рідше, ПІДШТО́ВХУВАТИрозм., НАДДАВА́ТИрозм.,ПРИСПІША́ТИ[ПРИСПІ́ШУВАТИ]діал.;НАБЛИЖА́ТИ[НАБЛИ́ЖУВАТИ], ПРОШТО́ВХУВАТИрозм. (прискорювати настання або кінець чогось). - Док.: приско́рити, пришви́дшити, форсува́ти, підігна́ти, підхльо́снути, підштовхну́ти, надда́ти, приспіши́ти, набли́зити, проштовхну́ти. Максим все ускладнював і ускладнював акробатичні вправи, прискорюючи темп виконання їх (Д. Ткач); Йому не хотілося сутичкою з батьком ганьбити себе, і він, круто повернувшись, пришвидшив крок (В. Речмедін); Час грав проти нас, і ми мали - це давало нам чи не єдиний мислимий ще шанс - за всяку ціну форсувати події (Н. Тихий); І полями розгарячено линув "ЗІС" тепер, ніби жданий час побачення підганяв шофер (І. Гончаренко); Так він і скаже Маріоарі, добре, що згадав, сказано, хміль підгонить думку... (М. Чабанівський); Вони підштовхували розмову, в’язали її прикро, слово до слова, як обірвані в негоду дроти (Ю. Мушкетик); Наддавати ходи; Тюрки не приспішали справи з чужинцем; вони ніби намагались якнайдовше протягнути цей приємний випадок побалакати про всякі новини (О. Досвітній); Начко тягнув п’яного Ернеста щосили з собою і приспішував кроку, кленучи його в душі (І. Франко); Треба дбати за народну справу, Швидше всім прокинутись від сну, Одігнать минувшину криваву, Наближать годиноньку ясну! (П. Грабовський); В земних пластах шахтар, учений в кабінеті, наближуйте прихід прекрасної пори (В. Сосюра); Він їхав до Москви проштовхувати якийсь свій винахід, боротися проти бюрократів (В. Собко).
СПОНУКА́ТИ (викликати у кого-небудь бажання робити щось), СПОНУ́КУВАТИ, СХИЛЯ́ТИ, ПІДШТО́ВХУВАТИ, ШТОВХА́ТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДНІМА́ТИ[ПІДІЙМА́ТИ], ПХА́ТИрозм.; ПІДКРУ́ЧУВАТИрозм., ПІДХЛЬО́СКУВАТИрозм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИрозм. (сприяти підвищеною активністю); ПОНУ́КУВАТИ, ПОНУКА́ТИ, ПРИНУ́КУВАТИрозм., ПРИНУКА́ТИрозм., ПІДМИВА́ТИбезос. розм., ПОТРУ́ЧУВАТИдіал., ПОТРУЧА́ТИдіал. (бути поштовхом до якої-небудь дії, до вияву чогось); ЗМУ́ШУВАТИ, ПРИМУ́ШУВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИЗВО́ДИТИперев. з інфін., ПРИГАНЯ́ТИрозм., ПРИГО́НИТИрозм., ПРИНЕВО́ЛЮВАТИрозм. (створювати необхідність для когось діяти певним чином). - Док.: спону́кати, схили́ти, підштовхну́ти, штовхну́ти, підби́ти, підня́ти[підійня́ти], попхну́ти, підкрути́ти, підхльо́снути, підми́ти, потру́чити, зму́сити, приму́сити, потягти́, потягну́ти, притягну́ти, призвести́, пригна́ти, принево́лити. Він спонукав людей вчитися, ходити в школу для дорослих (Д. Бедзик); Жадоба чогось великого, надзвичайного спонукала нас. Ми квапилися, щоб осягнути більше можливого (І. Ле); Схиляти до відвертості; Молода і вродлива дівчина ще нікого не любила, хоч її серце вже шумувало гарячою кров’ю і штовхало до незвіданого і звабного (М. Чабанівський); Піднімає [голова] на труд Свою дружну артіль І веде на лани (С. Олійник); Самотні і широкі поля, котрі якось тиснули душу самотою.., понукували до розмови (І. Франко); Гостре й пекуче відчуття своєї сили тепер наповнювало її, підмивало на щось таке, чим би вона могла виявити свою волю над цим ненависним для неї кублом (І. Микитенко); Вонапотай обурювалася на Бога, але острах перед його силою змушував до покори (Я. Качура); Сам затіє що-небудь, призведе Опанаса й сам разом з ним зробить яку шкоду, а після вивернеться, сухим з води вийде й усе на Опанаса зверне (Грицько Григоренко); Що приневолило її оселитися тут? (Л. Яновська). - Пор. заохо́чувати, підбу́рювати.
ШТОВХНУ́ТИ (коротким різким рухом торкнутися когось, чогось), ШТОВХОНУ́ТИ, ПХНУ́ТИ, ШТУРХНУ́ТИрозм., ШТУРХОНУ́ТИрозм.,ШТУРНУ́ТИрозм.,ПОПХНУ́ТИрозм.,ПИХОНУ́ТИпідсил. розм., ДВИГНУ́ТИ[ДВИ́НУТИ]розм.,ТОРСОНУ́ТИрозм., ТУЗНУ́ТИрозм., СТУСНУ́ТИрозм.,СТУСОНУ́ТИрозм.,ТИ́ЦЬНУТИрозм.,ТУРНУ́ТИрозм.,СУНУ́ТИрозм.,ШТУ́РКНУТИ діал.,ШТОРХНУ́ТИдіал.,ТРУ́ТИТИ діал.,ПОТРУ́ТИТИ[ПОТРУ́ЧИТИ]діал.,СОВМАНУ́ТИдіал.;КО́ПНУТИ (ногою); ПІДШТОВХНУ́ТИ, ТОРКНУ́ТИ (злегка); ДОВБОНУ́ТИрозм. (з силою). Хтось жартома штовхнув його, він поточився і наступив Денисові на ногу (Григорій Тютюнник); Обережно натиснула [Леся] клямку і пхнула боком двері (М. Олійник); Голубничий підійшов до дверцят,.. штурхнув чоботом деревину, й дверцята одчинилися (С. Голованівський); Миколка, мабуть, штурхонув брата під бік, бо той залементував (П. Автомонов); Другий бурлака попхнув Василину в плечі (І. Нечуй-Левицький); Як пихоне [дівчина] його руками своїми, так Чіпка й клюнув носом у зелену траву (Панас Мирний); В одну мить, двигнувши ногою одного солдата, вдарив другого навідліг кулаком і кинувся тікати (І. Микитенко); Він не дав мені далі й слова промовити. Як торсоне мене в спину (І. Нечуй-Левицький); Та мене й стуснув у груди (Словник Б. Грінченка); Христя стусонула.. його ногою так, що він, Северко, не торкнувшись лежанки, полетів на долівку (А. Іщук); - А чого приходив цей? .. - не підібравши відповідного зневажливого слова, Янкович тицьнув у бік Аджема (Є. Куртяк); Антосьо схопивсь, стукнув дверцями, турнув кріселко (А. Свидницький); То ти на когось наторкнувсь, то тебе сунули (Марко Вовчок); Отож я.. навчителя то таки ліктем у груди штуркнув (Лесь Мартович); Анна, до крайності роздразнена і зворушена, трутила її майже з мужеською силою в груди (О. Кобилянська); Потрутиш панську худобину, Собаку вдариш,.. - Три шкіри спустять гайдуки (І. Франко); Пані тільки ногою мене совманула та зараз і звеліла дівчатам до хати однести (Марко Вовчок); Сердито копнув [Дем’янчук] ногою матрац (С. Журахович); - Чого ж ти запишалась, як порося на орчику? - підштовхнув її трьома пальцями Карпо (М. Стельмах); Денис торкнув ліктем Романа. Веселі Денисові очі ніби реготались (І. Нечуй-Левицький); Спасибі йому, не влучив [німець]. Разів скільки довбонув при спині й пішов (І. Ле). - Пор. 2. уда́рити.