підшефник 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(особа) [розм.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | підше́фник | підше́фники |
родовий | підше́фника | підше́фників |
давальний | підше́фникові, підше́фнику | підше́фникам |
знахідний | підше́фника | підше́фників |
орудний | підше́фником | підше́фниками |
місцевий | на/у підше́фникові, підше́фнику | на/у підше́фниках |
кличний | підше́фнику | підше́фники |
-2-
іменник чоловічого роду
(установа) [розм.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | підше́фник | підше́фники |
родовий | підше́фника | підше́фників |
давальний | підше́фникові, підше́фнику | підше́фникам |
знахідний | підше́фника | підше́фників |
орудний | підше́фником | підше́фниками |
місцевий | на/у підше́фникові, підше́фнику | на/у підше́фниках |
кличний | підше́фнику | підше́фники |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | підше́фник | підше́фники |
родовий | підше́фника | підше́фників |
давальний | підше́фнику, підше́фникові | підше́фникам |
знахідний | підше́фник | підше́фники |
орудний | підше́фником | підше́фниками |
місцевий | на/у підше́фнику | на/у підше́фниках |
кличний | підше́фнику* | підше́фники* |