підцупити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(вкрасти) [розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | підцу́пити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | підцу́пмо | |
2 особа | підцу́п | підцу́пте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | підцу́плю | підцу́пимо, підцу́пим |
2 особа | підцу́пиш | підцу́пите |
3 особа | підцу́пить | підцу́плять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | підцу́пив | підцу́пили |
жін.р. | підцу́пила | |
сер.р. | підцу́пило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
підцу́плений | ||
Безособова форма | ||
підцу́плено | ||
Дієприслівник | ||
підцу́пивши |