підучитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | підучи́тися, підучи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | підучі́мося, підучі́мось, підучі́мся | |
| 2 особа | підучи́ся, підучи́сь | підучі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | підучу́ся, підучу́сь | піду́чимося, піду́чимось, піду́чимся |
| 2 особа | піду́чишся | піду́читеся, піду́читесь |
| 3 особа | піду́читься | піду́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | підучи́вся, підучи́всь | підучи́лися, підучи́лись |
| жін.р. | підучи́лася, підучи́лась | |
| сер.р. | підучи́лося, підучи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| підучи́вшись | ||