-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив підтягну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підтягні́мо, підтягні́м
2 особа підтягни́ підтягні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підтягну́ підтя́гнемо, підтя́гнем
2 особа підтя́гнеш підтя́гнете
3 особа підтя́гне підтя́гнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. підтя́г, підтягну́в підтягли́, підтягну́ли
жін.р. підтягла́, підтягну́ла
сер.р. підтягло́, підтягну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
підтя́гнений, підтя́гнутий
Безособова форма
підтя́гнено, підтя́гнуто
Дієприслівник
підтя́гши, підтя́гнувши

Словник синонімів

ВТЯГА́ТИ[УТЯГА́ТИ] (живіт, голову, плечі тощо), ВТЯ́ГУВАТИ[УТЯ́ГУВАТИ], ПІДБИРА́ТИ, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ. - Док.: втягти́[утягти́], втягну́ти[утягну́ти], підібра́ти[підобра́ти], підтягти́, підтягну́ти. Одірвавши чарку [від рота], почав утягувати в рот сині свої губи, ніби смоктав їх (І. Нечуй-Левицький); Він згорбився, стиснувся, втягнув голову в плечі (З. Тулуб); - Без тебе подам, - удавано сердилася мати, насмішкувато підбираючи губи (Григорій Тютюнник); Мар’яна скривилася злегенька й брови на лоб підтягла (А. Головко).
ДИСЦИПЛІНУВА́ТИ (привчати, змушувати до порядку),ПІДТЯГА́ТИ[ПІДТЯ́ГУВАТИ]розм. - Док.: дисциплінува́ти, підтягти́[підтягну́ти]. [Мося:] Громадяни.. За чотири роки революції, як бачу, ви не встигли дисциплінувати себе (І. Микитенко); Цілий день Марко оглядав стайні, підтягав стайничих (І. Кириленко).
ЗБИРА́ТИ (когось, щось в одному місці), СКУ́ПЧУВАТИ, КУ́ПЧИТИрозм., СКУ́ПЛЮВАТИрозм.,ЗГРОМА́ДЖУВАТИрозм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ, КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СТЯГА́ТИ, СТЯ́ГУВАТИрідше,ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ (у великій кількості); ЗГАНЯ́ТИ, ЗГО́НИТИ, НАГАНЯ́ТИ, НАГО́НИТИ (перев. про людей - насильно). - Док.: зібра́ти, назбира́ти, ску́пчити, ску́пити, згрома́дити, зосере́дити, сконцентрува́ти, стягти́, стягну́ти, настяга́ти, підтягти́, підтягну́ти, зігна́ти, зогна́тирозм.назганя́ти, назго́нити, нагна́ти. Сполох літав над селом.. і збирав народ (М. Коцюбинський); Казкові скарби скупчує він у своєму палаці на Петромі (З. Тулуб); Навесністепові вітри купчили молочно-сизі хмари (Н. Рибак); Постановили [Супрун і Кривоніс] підмовляти потаєнці козаків, селян та міщан, скупити підмовлених повстанців в загони і потім.. приставати до козацького війська (І. Нечуй-Левицький); Кутузов зосередив війська на захисті підступів до Півдня Росії (П. Кочура); Біла армія барона Врангеля.. підтягає резерви кубанців, донців, концентрує танки й бомбовози (Ю. Яновський); Десяцькі ходили по дворах, зганяли на сходку (Ю. Яновський); З слобід і хуторів нагнали народу тисячами; рівняли дороги, підгачували греблі (О. Стороженко).
ПІДТЯГА́ТИ[ПІДТЯ́ГУВАТИ] (тягнучи, піднімати щось угору, вище), ПІДКА́СУВАТИдіал.;ПІДСМИ́КУВАТИ[ПІДСМИКА́ТИ] (різким рухом); ПІДТИКА́ТИрозм. (закріплюючи краї, кінці, поли чогось). - Док.: підтягти́[підтягну́ти], підкаса́ти, підсми́кати[підсмикну́ти], підти́кати[підіткну́ти]. Миттю підтягає [хлопець] свої штаненята й біжить надвір (Л. Яновська); Сам тоді вище підтягував халяви та й виряджався на вивідки (А. Головко); - Ліда.. щоранку буде виганяти корову, а вечорами доїти, підкасавши подолок (М. Коцюбинський); - Здрастуйте! - весело загукав Колосок, підсмикуючи на плечах ремені від своїх фотоапаратів (В. Кучер); Міцно поцілувавшися, підсмикнувши свої спідниці, кожушанки, розіходилися (Г. Хоткевич); Вона підтикала спідницю, поділ сорочки прилипав їй до крутих дужих колін (Л. Первомайський).
ПІДНІМА́ТИ (переміщати знизу вгору, на вище місце, на вищий рівень), ПІДІЙМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ, ПІДВО́ДИТИ, ЗВО́ДИТИ[ІЗВО́ДИТИрідко], ЗДІЙМА́ТИ, ЗНІМА́ТИ[ІЗНІМА́ТИрідко], ЗНО́СИТИрозм.;ПІДТЯГА́ТИ[ПІДТЯ́ГУВАТИ], ВИТЯГА́ТИ[ВИТЯ́ГУВАТИ], ПІДВА́ЖУВАТИ (застосовуючи силу); ЗАВДАВА́ТИрозм. (тягар, ношу на плечі, спину); ВИВА́ЖУВАТИ[ВИВАЖА́ТИ]розм. (за допомогою важеля, підойми). - Док.: підня́ти, підійня́ти, піднести́, підвести́, звести́[ізвести́], здійня́ти, зня́ти[ізня́ти], знести́, підтягну́ти[підтягти́], ви́тягнути[ви́тягти], підва́жити, завда́ти, ви́важити. Думка її повернулась до листа. Марта підняла його й роздивлялась, не читаючи (В. Підмогильний); Я на гору круту крем’яную Буду камінь важкий підіймать (Леся Українка); Звелася длань Господня і кетяг піднесла, де зорі Великодні - ні ліку, ні числа (В. Стус); З останньої сили Марія підвела хрест, поставила його вертикально (В. Яворівський); Маршалківська сторожа повільно зводила міст (З. Тулуб); Там людина гірше скотини, там брат на брата здіймає ніж (М. Коцюбинський); Скільки-то разів йому снилося, що зніма його щось у воздухи з птицями, що падає він і розбивається (Марко Вовчок); Шаблю на друга зніс побратим (А. Малишко); Опришка підтягають зашморгом на кільканадцять цалів понад землю (Лесь Мартович); Македон пішов з дідом до криниці, витягнув відро води (А. Шиян); Вночі вони підважили камінь, і Дорофтей спустився в пивницю (казка); Поцілуйко стягує з воза мішок з мукою, завдає собі на плечі (М. Стельмах).
ПІДСПІ́ВУВАТИ (співати разом із кимсь неголосно або другим голосом), ПІДТЯГА́ТИ[ПІДТЯ́ГУВАТИ], ПРИСПІ́ВУВАТИ, ВТОРУВА́ТИ (вести другу партію). - Док.: підспіва́ти, підтягти́[підтягну́ти]. Вечорами дівчата співають веснянок,.. а хлопці не сміють підспівувати, бо це дівоче діло - весну славити (Ю. Яновський); Я в’яжу, Терешко косить та співа. Ну і я, щоб не відстати, - Починаю підтягати (С. Воскрекасенко); Біля багаття ллється упівголоса пісня про бригантину, і підтягують її разом і вихователі, і вихованці (О. Гончар); Бородавкін теж любив співати, але мав дуже різкий голос. Він почав приспівувать й вторувать (І. Нечуй-Левицький).
ПОЛІ́ПШУВАТИ (робити кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОКРА́ЩУВАТИрідше, УДОСКОНА́ЛЮВАТИ[ВДОСКОНАЛЮВАТИ], ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. створюючи сприятливі умови); ШЛІФУВА́ТИ, ВІДШЛІФО́ВУВАТИ (доводити до високого ступеня досконалості); ПІДНО́ВЛЮВАТИ[ПІДНОВЛЯТИ], МОДЕРНІЗУВА́ТИ (додаючи щось нове, сучасніше); ЗБАГА́ЧУВАТИ (якимись новими рисами, якостями тощо); ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ[ОЗДОРОВЛЯ́ТИ], ПІДЛА́ТУВАТИрозм. (умови, стан чогось); ПІДТЯГА́ТИ[ПІДТЯ́ГУВАТИ]розм. (перев. знання з якогось предмета). - Док.: полі́пшити, покра́щити, удоскона́лити[вдоскона́лити], підправити, підняти, піднести, відшліфувати, підновити, модернізувати, збагатити, оздоровити, підлата́ти, підтягти́[підтягну́ти]. У витворах народної уяви завжди жило прагнення поліпшити реальне життя (М. Рильський); Фітотерапевтичні засоби покращують загальний обмін в організмі, поліпшують роботу видільних систем та органів (з журналу); Ціле літо я удосконалював лебідку, яка так потрібна водіям тягачів, всюдиходів, тракторів (П. Автомонов); Цей заробіток давав йому змогу не вбожіти, ще трохи й підправляти своє господарство (Б. Грінченко); Кузь ліз цілуватися з Дорошем і кричав: "Ось із ким ми піднімали товарове господарство!" (Григорій Тютюнник); Мовою можна отруїти свідомість - і піднести її, прояснити, оздоровити (М. Рильський); Сім’я, вона, брат, нашого брата шліфує. Сумирніші стаємо, покладисті (І. Цюпа); Максим не може не бачити, з якою ретельністю Білецькі відшліфовують кожен трюк (Д. Ткач); Кабінет Анрі Шартена мав дещо старомодний вигляд, але письменник не збирався модернізувати його (В. Собко); Роки й поневіряння трохи сутулили ставну колись постать Гринюка, зате ж збагачували життєвий його досвід (І. Ле); - До моря поїдете.. Треба вам.. підлатати здоров’я (О. Донченко); Ганна була у селищі лише один раз. І вже навіть забула про те, що треба їй знайомитися з якоюсь вчителькою і підтягати якусь математику (В. Козаченко). - Пор. 2. виправля́ти.
СТУЛЯ́ТИ (зводити що-небудь впритул), СТУ́ЛЮВАТИрідше,ЗМИКА́ТИ, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ, ПІДБИРА́ТИ (губи);СКЛЕПЛЯ́ТИ (уста, очі, повіки і т. ін.). - Док.: стули́ти, зімкну́ти, підтягти́, підтягну́ти, підібра́ти, підібга́ти[підобга́ти], склепи́ти. - Дитина... якось упустила... ненароком, - мовила куховарка, стуляючи, не знать для чого, череп’я докупи (Л. Яновська); Мертве поле після бою. Ти в крові лежиш і сниш. Рану стулюєш руками, Санітарів добрих ждеш (В. Сосюра); Можна наспівувати, стуливши губи (Ю. Смолич); Обурений до глибини душі, .. якнайтісніше змикав [Федір] тонкі губи (Ю. Збанацький); Німа мовчазність.. склепила уста, скувала серце і душу (Панас Мирний). - Пор. заплю́щувати.
ШМО́РГАТИрозм. (із сл. ніс - з шумом утягувати носом повітря), ХЛЮ́ПАТИрозм., ПІДТЯ́ГУВАТИ[ПІДТЯГА́ТИ]розм. - Док.: шморгнути, шморгону́ти, хлю́пнути, підтягти́[підтягну́ти]. Іванко шморгав носом, утирав його верхом долоні (В. Гжицький); Мій товариш голосно хлюпає розквашеним носом (Ю. Збанацький); Біля воза рюмсала Галька. Яшко теж підтягав носом (П. Панч).

Словник фразеологізмів

підтяга́ти (підтя́гувати) / підтягти́ (підтягну́ти) живі́т. Бути напівголодним, обмежувати себе в їжі; недоїдати. Там кухонь польових немає. В тилу владає інших світ. Згубив картки свої в трамваї,— Сиди і підтягай живіт (А. Малишко); От тільки з харчами та з водою у нас тугувато. Що ж, уріжемо пайок, іншого виходу немає. Підтягнемо животи (Д. Ткач).