підтягнути 1
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | підтягну́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | підтягні́мо, підтягні́м | |
2 особа | підтягни́ | підтягні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | підтягну́ | підтя́гнемо, підтя́гнем |
2 особа | підтя́гнеш | підтя́гнете |
3 особа | підтя́гне | підтя́гнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | підтя́г, підтягну́в | підтягли́, підтягну́ли |
жін.р. | підтягла́, підтягну́ла | |
сер.р. | підтягло́, підтягну́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
підтя́гнений, підтя́гнутий | ||
Безособова форма | ||
підтя́гнено, підтя́гнуто | ||
Дієприслівник | ||
підтя́гши, підтя́гнувши |