-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив підтяга́тися, підтяга́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підтяга́ймося, підтяга́ймось
2 особа підтяга́йся, підтяга́йсь підтяга́йтеся, підтяга́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підтяга́тимуся, підтяга́тимусь підтяга́тимемося, підтяга́тимемось, підтяга́тимемся
2 особа підтяга́тимешся підтяга́тиметеся, підтяга́тиметесь
3 особа підтяга́тиметься підтяга́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа підтяга́юся, підтяга́юсь підтяга́ємося, підтяга́ємось, підтяга́ємся
2 особа підтяга́єшся підтяга́єтеся, підтяга́єтесь
3 особа підтяга́ється підтяга́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
підтяга́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. підтяга́вся, підтяга́всь підтяга́лися, підтяга́лись
жін. р. підтяга́лася, підтяга́лась
сер. р. підтяга́лося, підтяга́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
підтяга́вшись

Словник синонімів

ВИСТРУ́НЧУВАТИСЯ (ставати прямо, струнко), ВИТЯГА́ТИСЯ, ВИТЯ́ГУВАТИСЯ, ВИПРЯМЛЯ́ТИСЯ, ПІДТЯГА́ТИСЯрідше,ПІДТЯ́ГУВАТИСЯрідше,ВИПРЯ́МЛЮВАТИСЯрідше. - Док.: ви́струнчитися, ви́тягнутися, ви́тягтися, ви́прямитися, підтягти́ся, підтягну́тися. Лейтенант виструнчувався, скільки мав сили (С. Скляренко); Старі столяри.. схопилися з місця й витяглись, неначе перед директором (І. Нечуй-Левицький); Увійшовши, він витягся перед городничим, як москаль (Панас Мирний); Вийшовши за двері, молодший лейтенант випрямлявся.. і дзвінким.. голосом викрикував прізвище того, кого викликалося до кабінету військкома чи на комісію (Григорій Тютюнник); Нарешті він кашлянув, підтягнувся і високим, чужим трохи голосом почав читати (М. Коцюбинський).
ПІДХО́ДИТИ (ідучи, наближатися до когось, чогось), НАДХО́ДИТИ, ПРИХО́ДИТИ, ПІДСТУПА́ТИ, ДОСТУПА́ТИрозм.,ДОСТУПА́ТИСЯдіал.;ПІДТЯГА́ТИСЯ[ПІДТЯ́ГУВАТИСЯ] (часто про військо - наближаючись, приєднуватися до когось, чогось). - Док.: підійти́, надійти́, прийти́, підступи́ти, прису́нутирозм.доступи́ти, доступи́тися, підтягти́ся[підтягну́тися]. Знову слуги подалися До убогої хатини І, підходячи, почули тихий бренькіт мандоліни (Леся Українка); Ось наші гості надходять (І. Франко); Піти лишень подивитись До царя в палати, Що там робиться. - Приходжу: Старшина пузата Стоїть рядом (Т. Шевченко); На вид цих урядових лиць Панько трохи збентежився і підступав несміливими кроками до сіней (Лесь Мартович); - Павло! Ходи сюди до мене, серце! - Він до неї доступив і став (Марко Вовчок); Доступається [прочанин] ще ближче і вдивляється в чоловіка, не вважаючи на нетерплячі його рухи (Леся Українка); Резерви й тилові частини не встигали підтягатися до діючих лав (В. Еллан).
ПІДНІМА́ТИСЯ (переміщатися вгору, у вище положення), ПІДІЙМА́ТИСЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ПІДВО́ДИТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗНІМА́ТИСЯ, ПІДТЯ́ГУВАТИСЯ[ПІДТЯГА́ТИСЯ], ПІДХО́ДИТИ, ВИ́ТИСЯ, ПОВИВА́ТИСЯ, ЗВО́ДИТИСЯ, П’ЯСТИ́СЯ[ПНУ́ТИСЯ]розм.,ЗНО́СИТИСЯрозм.,ЛІ́ЗТИрозм.,ПІДБИВА́ТИСЯрозм.,ЗБИВА́ТИСЯдіал. - Док.: підня́тися, підійня́тися, піднести́ся, підвести́ся, здійня́тися, зня́тися, підтягну́тися[підтягти́ся], підійти́, пови́тися, звести́ся, знести́ся, підби́тися, зби́тися. - Все нібито гаразд, аж раптом вони [діти] встругнуть вам такий вчинок, що у вас опадають руки й заразом піднімається волосся (В. Підмогильний); Дим од багаття підіймався під синє гаряче небо вище од діброви (І. Нечуй-Левицький); Напружена підноситься рука (В. Стус); Тихо попливла [хмарка] понад водою.., поволі підвелась, немов насилу, і вгору піднялась (Леся Українка); Сніжинки з інеєм ще більш закрутилися, стовпом здіймаючись угору (Панас Мирний); Скоро за червоним "Запорожцем" тільки курява знялась (І. Сочивець); При густому травостої випаровування води з поверхні ґрунту значно зменшується, тому солі не підтягуються до поверхні ґрунту, а нагромаджуються в рослинах (з наукової літератури); Дим.. курився рухливими кучерями хмар, підходив угору (Г. Епік); Стовп пороху під небо в’ється (І. Котляревський); Міцний димок повився над головами матросів (В. Кучер); У Кривди наморщилося чоло, біле пасмо щетинястого волосся звелось на проділі (Р. Іваничук); З білих димарів Дим угору зноситься рожевий (М. Рильський); Сходить сонце, як прапор, і прапор лізе на щоглу, як сонце (Ю. Яновський); Курява підбилася вгору, мов хмара (І. Нечуй-Левицький); Темна густа мряка обгортала її непрозорим туманом, збивалася вгору (Н. Кобринська).