-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив підтопта́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підтопчі́мо, підтопчі́м
2 особа підтопчи́ підтопчі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підтопчу́ підто́пчемо, підто́пчем
2 особа підто́пчеш підто́пчете
3 особа підто́пче підто́пчуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. підтопта́в підтопта́ли
жін.р. підтопта́ла
сер.р. підтопта́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
підто́птаний
Безособова форма
підто́птано
Дієприслівник
підтопта́вши

Словник синонімів

СТОМИ́ТИ (довести когось до втоми), УТОМИ́ТИ[ВТОМИ́ТИ], ЗМОРИ́ТИ, ЗАТОМИ́ТИпідсил. розм.,ЗАМОРИ́ТИрозм.,УМОРИ́ТИ[ВМОРИ́ТИ]розм.,НАМОРИ́ТИрозм., ВИ́МОРИТИрозм.,УХЕ́КАТИ[ВХЕ́КАТИ]розм.,УХО́РКАТИ[ВХО́РКАТИ]діал.; ПРИТОМИ́ТИ, ПРИМОРИ́ТИ (не зовсім стомити); ПЕРЕВТОМИ́ТИ (надмірно стомити); ПОТОМИ́ТИ (всіх або багатьох); НАТОМИ́ТИ (когось або частини тіла); НАТРУДИ́ТИ, СТРУДИ́ТИрозм. (частини тіла); ПІДТОПТА́ТИрозм. (ноги); РОЗТРУСИ́ТИрозм. (стомити дорожньою тряскою); ПРОМАНІ́ЖИТИрозм. (вимучити, примусивши довго чекати). - Недок.: сто́млювати, томи́ти, уто́млювати[вто́млювати], змо́рювати, замо́рювати, вимо́рювати, затомля́ти, притомля́ти, перевто́млювати, нато́млювати, натру́джувати, труди́ти, стру́джувати, підто́птувати. Багатьох пастухів, переважно молодших, утомила довга дорога лісом (В. Гжицький); Борис пускав щуку, бажаючи її зморити, а потім уже витягти (В. Собко); До самого півдня, натомивши коня, блукає хлопець ярами та болотами (М. Стельмах); На чужому полі ніжки натомила, на чужій роботі ручки натрудила (Леся Українка); Кінь підкорився мені цілком. Возив мене так, ніби боявся скинути або розтрусити (Ю. Збанацький). - Пор. висна́жувати.
ТОПТА́ТИ (приминати ногами під час ходьби, бігання; м’яти ногами), РОЗТО́ПТУВАТИ, ЗАТО́ПТУВАТИ, СТО́ПТУВАТИ, ПІДТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ВКУВАТИрозм.; ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИ, ЧАВУ́ЧИТИрозм.,ТОЛОЧИ́ТИ, ВИТОЛО́ЧУВАТИ (приминати трав’янисті рослини, пошкоджувати посіви, городину тощо); ВИТО́ПТУВАТИ, ҐРАСУВА́ТИдіал.,ТАЛУВА́ТИдіал.,ТРАТУВА́ТИдіал. (пошкоджувати посіви, городину, траву тощо). - Док.: потопта́ти, розтопта́ти, затопта́ти, стопта́ти, підтопта́ти, притопта́ти, притовкти́, ви́товкти, розчави́ти, роздави́ти, ви́толочити, потоло́чи́ти, притолочи́ти, ви́топтати. Стою я в весняному гаї... Фіалки, фіалки навкруг.. Боюся ступати, щоб їх не топтати (А. Кримський); - Яку лілію розтоптали, ох!.. Терентій! (О. Довженко); Стоптав би я тебе, руто, Та з жалю не можу (С. Руданський); Гнат Голод ішов похмурий і байдуже чавив широкими підошвами прикраси весни (П. Панч); Він не квапився забирати нахабного чобота з в’юнкої голландської травиці, толочив, м’яв, чавучив і душив її (П. Загребельний); Побіг він навпростець, нічого не минає, Чи нива, чи баштан - не розбирає, Толочить і ламає (Л. Глібов); - Ну не буде ж у тебе хоч на городі нічого! - сичить одужавши баба. Вийшла баба на город, давай витоптувати, давай ірвати (Ганна Барвінок); - Я буду стежки ґрасувати, а ти замітати (Леся Українка); Свині город талують (Словник Б. Грінченка); Тратує озимину худоба, бо земля мокра (Словник Б. Грінченка).

Словник фразеологізмів

топта́ти (підто́птувати) / підтопта́ти під но́ги кого. 1. Перемагати. А в нас над усе — честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала (П. Куліш); Руські в нічну битву безстрашно пішли і підтоптали під ноги хваленого і хвастовитого угорського полководця Філонія (А. Хижняк).

2. Не рахуватися з ким-небудь, ганьблячи, зневажаючи когось. Та він мовчки усіх вас гнітить, під ноги собі топче (Марко Вовчок); А він [Нечай] не хотів утікати, “свою славу козацьку під ноги топтати”. І клав ворогів, як снопики (Т. Масенко); [Домаха:] Слухай свекрухи, угоджай свекрові .. Не підтопчи матері під ноги (І. Карпенко-Карий); // що. Нехтуючи чимось, не виконувати, не дотримуватися чого-небудь. Вони Божий закон під ноги топчуть (Леся Українка).