підставлятися 2 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(ставитися під що-небудь; приставлятися)

Словник відмінків

Інфінітив підставля́тися, підставля́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа підставля́тиметься підставля́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа підставля́ється підставля́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
підставля́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. підставля́вся, підставля́всь підставля́лися, підставля́лись
жін. р. підставля́лася, підставля́лась
сер. р. підставля́лося, підставля́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
підставля́вшись
-2-
дієслово недоконаного виду
(підставляти себе під удар) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив підставля́тися, підставля́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підставля́ймося, підставля́ймось
2 особа підставля́йся, підставля́йсь підставля́йтеся, підставля́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підставля́тимуся, підставля́тимусь підставля́тимемося, підставля́тимемось, підставля́тимемся
2 особа підставля́тимешся підставля́тиметеся, підставля́тиметесь
3 особа підставля́тиметься підставля́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа підставля́юся, підставля́юсь підставля́ємося, підставля́ємось, підставля́ємся
2 особа підставля́єшся підставля́єтеся, підставля́єтесь
3 особа підставля́ється підставля́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
підставля́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. підставля́вся, підставля́всь підставля́лися, підставля́лись
жін. р. підставля́лася, підставля́лась
сер. р. підставля́лося, підставля́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
підставля́вшись