підслідний 2 значення
-1-
прикметник
(який перебуває під слідством)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | підслі́дний | підслі́дна | підслі́дне | підслі́дні |
родовий | підслі́дного | підслі́дної | підслі́дного | підслі́дних |
давальний | підслі́дному | підслі́дній | підслі́дному | підслі́дним |
знахідний | підслі́дний, підслі́дного | підслі́дну | підслі́дне | підслі́дні, підслі́дних |
орудний | підслі́дним | підслі́дною | підслі́дним | підслі́дними |
місцевий | на/у підслі́дному, підслі́днім | на/у підслі́дній | на/у підслі́дному, підслі́днім | на/у підслі́дних |
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(людина, яка перебуває під слідством)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | підслі́дний | підслі́дна | підслі́дне | підслі́дні |
родовий | підслі́дного | підслі́дної | підслі́дного | підслі́дних |
давальний | підслі́дному | підслі́дній | підслі́дному | підслі́дним |
знахідний | підслі́дний, підслі́дного | підслі́дну | підслі́дне | підслі́дні, підслі́дних |
орудний | підслі́дним | підслі́дною | підслі́дним | підслі́дними |
місцевий | на/у підслі́дному, підслі́днім | на/у підслі́дній | на/у підслі́дному, підслі́днім | на/у підслі́дних |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | підслі́дний | підслі́дні |
родовий | підслі́дного | підслі́дних |
давальний | підслі́дному | підслі́дним |
знахідний | підслі́дного | підслі́дних |
орудний | підслі́дним | підслі́дними |
місцевий | на/у підслі́дному, підслі́днім | на/у підслі́дних |
кличний | підслі́дний | підслі́дні |