-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив підсади́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підсаді́мо, підсаді́м
2 особа підсади́ підсаді́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підсаджу́ підса́димо, підса́дим
2 особа підса́диш підса́дите
3 особа підса́дить підса́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. підсади́в підсади́ли
жін.р. підсади́ла
сер.р. підсади́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
підса́джений
Безособова форма
підса́джено
Дієприслівник
підсади́вши

Словник синонімів

ПРИЖИВЛЯ́ТИ[ПРИЖИ́ВЛЮВАТИ] (приєднувати до тканини живого організму іншу тканину з метою прирощення),ПІДСА́ДЖУВАТИмед.;ЩЕПИ́ТИ, ПРИЩЕ́ПЛЮВАТИ[ПРИЩЕПЛЯ́ТИрідше], ОЧКУВА́ТИспец. (пагін або бруньку однієї рослини на іншу). - Док.: приживи́ти, підсади́ти, прищепи́ти, защепи́тидіал.ущепи́ти[вщепи́ти] діал.Як мало хто, опанувала вона мистецтво приживляти [чубуки винограду], плекати їх, оберігати та вирощувати (О. Гончар); А чи не можна підсадити на хворе око шматок слизової, взятої у померлої людини? (з журналу); Ще хлопцем Лаврін прищепив своїми руками щепу на старому пні (І. Нечуй-Левицький); Он ту яблуневу гілку, де снігу замети білі, Ти сам щепив із сусідом (А. Малишко).
САДЖА́ТИ (запрошувати чи примушувати кого-небудь сісти; допомагати комусь сісти), САДИ́ТИ, УСА́ДЖУВАТИ[ВСА́ДЖУВАТИ], САДОВИ́ТИ, РОЗСА́ДЖУВАТИ (в різні місця); ПІДСА́ДЖУВАТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ (поміщати когось поруч з ким-небудь), ПРИМО́ЩУВАТИ. - Док.: посади́ти, усади́ти[всади́ти], усадови́ти[всадови́ти]розм.розсади́ти, підсади́ти, присади́ти, примости́ти. Як кого, то й за стіл саджають, а кого-то й з-під лави виганяють (прислів’я); - Саджай його на мого коня і проведи до Бугаєвого Дуба (П. Куліш); Тіні зганяє [Харон], що там скрізь по лавах довжелезних сиділи, і на розчищене місце Енея великого садить (М. Зеров); Андрущенко, піймавши Настю за лікоть, став усаджувати її поруч себе (О. Гончар); Через хвилину, прикуривши, він всадовив мене на м’якій канапці (Ю. Збанацький).