-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив підса́джуватися, підса́джуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підса́джуймося, підса́джуймось
2 особа підса́джуйся, підса́джуйсь підса́джуйтеся, підса́джуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підса́джуватимуся, підса́джуватимусь підса́джуватимемося, підса́джуватимемось, підса́джуватимемся
2 особа підса́джуватимешся підса́джуватиметеся, підса́джуватиметесь
3 особа підса́джуватиметься підса́джуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа підса́джуюся, підса́джуюсь підса́джуємося, підса́джуємось, підса́джуємся
2 особа підса́джуєшся підса́джуєтеся, підса́джуєтесь
3 особа підса́джується підса́джуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
підса́джуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. підса́джувався, підса́джувавсь підса́джувалися, підса́джувались
жін. р. підса́джувалася, підса́джувалась
сер. р. підса́джувалося, підса́джувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
підса́джувавшись

Словник синонімів

СІДА́ТИ (займати місце на якомусь сидінні, на землі тощо), САДОВИ́ТИСЯрозм., УСІДА́ТИ[ВСІДА́ТИ]діал.; ОПУСКА́ТИСЯ, СПУСКА́ТИСЯрідше (на щось низьке, на землю); УСА́ДЖУВАТИСЯ[ВСА́ДЖУВАТИСЯ], УСІДА́ТИСЯ[ВСІДА́ТИСЯ]розм. (зручно влаштовуючись); ПРИСІДА́ТИ (ненадовго); ОСІДА́ТИ (повільно, важко); ПА́ДАТИ, ПЛЮ́ХАТИСЯрозм. (швидко або незграбно); ПІДСА́ДЖУВАТИСЯ (до когось, на щось). - Док.: сі́сти, усі́сти[всі́сти], опусти́тися, спусти́тися, усадови́тися[всадови́тися], усі́стися[всі́стися], присі́сти, осі́сти, упа́сти[впа́сти], плю́хнутися, підсі́сти. - Сідайте ж! - показала вона рукою на стілець. Бичковський сів (І. Нечуй-Левицький); Заграй востаннє на сопілку І на коня скоріш сідай (В. Сосюра); [Прохор:] Милості просимо садовитися. [Сільський староста:] Можна і сісти (М. Кропивницький); Важко опускається звіровод на лаву (О. Довженко); Єнченко запалив цигарку і в задумі опустився на стілець (П. Автомонов); Балабуха.. несміливо опустився на стілець (І. Нечуй-Левицький); Одного дня Зогак усадовився На троні, зробленім з кісток слонових (А. Кримський); Андрійко всаджувався на стільці,.. клав собі на коліна якусь товсту книжку (Ю. Бедзик); - Доня не зрозуміла батька.. - сказав він, усідаючись біля ложа (Д. Міщенко); Тетяна Василівна ждала, доки вони всядуться (П. Загребельний); Юрко плюхається поряд з Вітькою на призьбу (О. Сизоненко).