-1-
іменник чоловічого роду, істота
(підліток) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пі́дросток пі́дростки
родовий пі́дростка пі́дростків
давальний пі́дросткові, пі́дростку пі́дросткам
знахідний пі́дростка пі́дростків
орудний пі́дростком пі́дростками
місцевий на/у пі́дросткові, пі́дростку на/у пі́дростках
кличний пі́дростку пі́дростки

Словник синонімів

ПІ́ДЛІТОК (хлопчик або дівчинка 12-16 років - перехідного між дитинством і юнацтвом віку), НЕДО́ЛІТОК, НЕДО́РО́СТОКрозм.,ПІДРО́СТОКрозм.,ВИ́РОСТОКдіал.;ПІВПА́РУБОКрозм.,ПІВПАРУБЧА́Крозм.,ПІДПА́РУБОКрозм., ПІДПАРУБЧА́Крозм.,ПАРУБІ́ЙКОрозм.,ПАРУБІ́ЙКАрозм.,ПАРУБ’Я́розм.,ПАЦА́Нфам.,ШПІНГАЛЕ́Тжарт.,ШКЕТзневажл.,О́ТРОКзаст., ірон.,ПІДПАРУБО́ЧИЙдіал.,ПАХО́ЛОКзаст. (про хлопчика); ПІВДІ́ВКАрозм.,ПІВДІ́ВОКрозм.,ПІДДІ́ВОКрозм.,ОТРОКОВИ́ЦЯзаст., ірон. (про дівчинку). Підлітки радо готувалися в дорогу і або діловито допомагали дорослим, або докучали їм розпитуваннями (З. Тулуб); Він схилився, бо високий, а я ще недоліток (Ганна Барвінок); Озвірілих від голоду й ненависті недоростків насилу розчепили (П. Загребельний); Всі ми, будучи ще підростками, мріяли про те, щоб мати такий успіх в житті, як його мала тітка Клавда (Ірина Вільде); Біля Тясмину над кручею одиноко стояв хлопець-виросток дванадцяти-тринадцяти років (І. Ле); Докія не помітила, як Дмитро з півпарубка парубком став (М. Стельмах); - І цю, пане, укинуть? - скрикнув один білоголовий півпарубчак, указуючи на півторааршинну щуку (Панас Мирний); - Підпарубок уже, патли аж на шию випустив, а квиточка забув узяти (О. Гончар); Десятий рік йому, а він високий, ніби чотирнадцятилітній парубійко (А. Хижняк); Коло Якового колодізя зібралася купка паруб’ят (П. Куліш); На площу, прямо до міськради, за пацаном іде пацан (В. Сосюра); - О! - весело підморгнув він до Сашка. - І ти тут, шпінгалет з Ланжерону? (Ю. Смолич); Прислали до нас у Дачний училку молоду, щоб по-англійському шкетів мучила (А. Крижанівський); Їхала [княжна] конем з стремінними отроками за боярами (М. Грушевський); О, в душі цього отрока плевели знайшли добрий ґрунт (А. Хорунжий); Він розповів, як ще хлопцем, підпарубочим, вів він троє коней напувати (Г. Хоткевич); Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як з маненькою дитинкою (О. Стороженко); Не до пана, так до хазяїна все ’дно найматися треба, бо вже півдівка (К. Гордієнко); Вже не дівча ж, півдівок, як по-колишньому, а вона й хати підмести не вміє (Ю. Збанацький); - Я вже дівка, - зобидилась Клавка. - Ні, ти ще піддівок (Ю. Мокрієв); [Ольга:] Що трапилось, отче Олександре? Хто це гуркає? [Навроцький:] Отроковиця Улька (І. Микитенко). - Пор. малолі́ток, 1. хло́пець.