-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | підпли́гувати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | підпли́гуймо |
2 особа | підпли́гуй | підпли́гуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | підпли́гуватиму | підпли́гуватимемо, підпли́гуватимем |
2 особа | підпли́гуватимеш | підпли́гуватимете |
3 особа | підпли́гуватиме | підпли́гуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | підпли́гую | підпли́гуємо, підпли́гуєм |
2 особа | підпли́гуєш | підпли́гуєте |
3 особа | підпли́гує | підпли́гують |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
підпли́гуючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | підпли́гував | підпли́гували |
жін. р. | підпли́гувала |
сер. р. | підпли́гувало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
підпли́гувавши |
Словник синонімів
ПІДСТРИ́БУВАТИ (пересуватися або наближатися до когось, чогось стрибками), ПІДСКА́КУВАТИ, ПІДПЛИ́ГУВАТИ, ПРИСТРИ́БУВАТИ, СТРИБА́ТИ рідше, ПРИПЛИ́ГУВАТИ, ПЛИГА́ТИ рідше. - Док.: пристриба́ти, приплигати. Повернув [собака] назад, високо підстрибуючи в пшениці та далеко довкіл оглядаючи поле... (Є. Гуцало); Пан лікар стриб вікном, та як той заєць улицею, тільки підскакує (Марко Вовчок); Підплигує по холодній траві голошиє, як мале горобеня, хлопча, покрикує застудженим голосом на непокірних корів (Ю. Мокрієв); Вона знову чує її [мелодію] - наче Янкель, щоб утішити Таню, перекинувся в цвіркунчика та й пристрибав до неї з минулих років (А. Дімаров); Підчесала [куля] йому жижки так, що дід од того часу вже не ходив, а стрибав по-заячи (І. Нечуй-Левицький); Плигала через калюжі маленька жінка й у тривозі озиралася навкруги (М. Хвильовий).
ПІДСТРИ́БУВАТИ (трохи підніматися вгору від поштовхів, коливань тощо), ПІДСКА́КУВАТИ, ПІДПЛИ́ГУВАТИ, ПІДКИДА́ТИСЯ [ПІДКИ́ДУВАТИСЯ], ПІДЛІТА́ТИ, ПЛИГА́ТИ рідше, ГЕ́ЦАТИ [ГИ́ЦАТИ рідше] розм., ПІДВЕРГА́ТИСЯ діал. - Док.: підстрибну́ти, підско́чити, підплигну́ти, плигну́ти [плигону́ти], підки́нутися, підлеті́ти, підвергнутися [підвергтися]. Колишеться візок з боку на бік, підстрибують колеса на лісовій дорозі (А. Хижняк); Човник мчить тебе між очеретами, попід вербами летить, просмолений, аж носа задер, аж підскакує на воді... (О. Гончар); Папери, ніби поранені пташки, тріпотіли, підплигували на вітрі, намагаючись злетіти зі столу (С. Добровольський); Човен мій від бурі хилитається, Чи гребінь хвилі, чи безодня - не питається. Одно підкидається, одно підкидається... (П. Тичина); На задньому.. сидінні товкся й підлітав вище од шофера худенький Анрі-Жак (Ю. Яновський); Мати носить воду, а Орися віджимає, коралове намисто з побрязкуванням плигає на грудях (Григорій Тютюнник); Дві машини.., гецаючи на грудках та об’їжджаючи глибокі вибоїни, наближаються до радгоспу (В. Козаченко); Леон аж підвергся на кріслі (І. Франко).