підорювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | підо́рювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | підо́рюймо | |
2 особа | підо́рюй | підо́рюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | підо́рюватиму | підо́рюватимемо, підо́рюватимем |
2 особа | підо́рюватимеш | підо́рюватимете |
3 особа | підо́рюватиме | підо́рюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | підо́рюю | підо́рюємо, підо́рюєм |
2 особа | підо́рюєш | підо́рюєте |
3 особа | підо́рює | підо́рюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
підо́рюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | підо́рював | підо́рювали |
жін. р. | підо́рювала | |
сер. р. | підо́рювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
підо́рюваний | ||
Безособова форма | ||
підо́рювано | ||
Дієприслівник | ||
підо́рювавши |