піднатужити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | піднату́жити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | піднату́жмо | |
2 особа | піднату́ж | піднату́жте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | піднату́жу | піднату́жимо, піднату́жим |
2 особа | піднату́жиш | піднату́жите |
3 особа | піднату́жить | піднату́жать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | піднату́жив | піднату́жили |
жін.р. | піднату́жила | |
сер.р. | піднату́жило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
піднату́жений | ||
Безособова форма | ||
піднату́жено | ||
Дієприслівник | ||
піднату́живши |