-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив піднату́жити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   піднату́жмо
2 особа піднату́ж піднату́жте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа піднату́жу піднату́жимо, піднату́жим
2 особа піднату́жиш піднату́жите
3 особа піднату́жить піднату́жать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. піднату́жив піднату́жили
жін.р. піднату́жила
сер.р. піднату́жило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
піднату́жений
Безособова форма
піднату́жено
Дієприслівник
піднату́живши

Словник синонімів

НАПРУ́ЖУВАТИ (про сили, пам’ять, зір, слух і т. ін. - докладаючи зусиль, посилювати діяльність, ступінь вияву); НАТУ́ЖУВАТИпідсил.,ПІДНАТУ́ЖУВАТИпідсил. розм. (перев. про сили); ЗАГО́СТРЮВАТИ[ЗАГОСТРЯ́ТИрідше], СКУ́ПЧУВАТИ, ГОСТРИ́ТИ рідше (про органи чуття, пам’ять, увагу тощо - робити більш чутливим, сприйнятливим). - Док.: напру́жити, нату́жити, піднату́жити, загостри́ти, ску́пчити. Щось таке, колись бачене, справді було в обличчі мого відвідувача, коли я почав напружувати пам’ять (Ю. Смолич); Роман натужує всі свої сили, усю волю і, зрошений холодним потом, непевним кроком сливе біжить далі (М. Коцюбинський); Встала [Марія], пішла навпомацки і, притримуючи клямку, поволеньки, ..загостривши слух, почала відкривати двері до сіней (Ірина Вільде); Скупчую волю, ..беру шапку, гашу огонь, сердито беруся за ручку од дверей: "Годі.." (С. Васильченко). - Пор. 1. насторо́жувати.