підмулювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | підму́лювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | підму́люймо | |
2 особа | підму́люй | підму́люйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | підму́люватиму | підму́люватимемо, підму́люватимем |
2 особа | підму́люватимеш | підму́люватимете |
3 особа | підму́люватиме | підму́люватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | підму́люю | підму́люємо, підму́люєм |
2 особа | підму́люєш | підму́люєте |
3 особа | підму́лює | підму́люють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
підму́люючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | підму́лював | підму́лювали |
жін. р. | підму́лювала | |
сер. р. | підму́лювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
підму́лювавши |