підмулити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(підмити, підточити) [розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | підму́лити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | підму́льмо | |
2 особа | підму́ль | підму́льте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | підму́лю | підму́лимо, підму́лим |
2 особа | підму́лиш | підму́лите |
3 особа | підму́лить | підму́лять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | підму́лив | підму́лили |
жін.р. | підму́лила | |
сер.р. | підму́лило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
підму́лений | ||
Безособова форма | ||
підму́лено | ||
Дієприслівник | ||
підму́ливши |