підлужити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | підлу́жити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | підлу́жмо | |
2 особа | підлу́ж | підлу́жте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | підлу́жу | підлу́жимо, підлу́жим |
2 особа | підлу́жиш | підлу́жите |
3 особа | підлу́жить | підлу́жать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | підлу́жив | підлу́жили |
жін.р. | підлу́жила | |
сер.р. | підлу́жило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
підлу́жений | ||
Безособова форма | ||
підлу́жено | ||
Дієприслівник | ||
підлу́живши |