підкочуватися 2 значень

-1-
дієслово недоконаного виду
(наближатися)

Словник відмінків

Інфінітив підко́чуватися, підко́чуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підко́чуймося, підко́чуймось
2 особа підко́чуйся, підко́чуйсь підко́чуйтеся, підко́чуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підко́чуватимуся, підко́чуватимусь підко́чуватимемося, підко́чуватимемось, підко́чуватимемся
2 особа підко́чуватимешся підко́чуватиметеся, підко́чуватиметесь
3 особа підко́чуватиметься підко́чуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа підко́чуюся, підко́чуюсь підко́чуємося, підко́чуємось, підко́чуємся
2 особа підко́чуєшся підко́чуєтеся, підко́чуєтесь
3 особа підко́чується підко́чуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
підко́чуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. підко́чувався, підко́чувавсь підко́чувалися, підко́чувались
жін. р. підко́чувалася, підко́чувалась
сер. р. підко́чувалося, підко́чувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
підко́чувавшись

Словник синонімів

ДОБИВА́ТИСЯчого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ[ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ]розм., ПОШУ́КУВАТИдіал.,ПОЗИ́СКУВАТИщо, діал.;ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИна кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯрозм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯрозм., УГАНЯ́ТИ[ВГАНЯ́ТИ]за чим, розм., УГАНЯ́ТИСЯ[ВГАНЯ́ТИСЯ]за чим, розм., ДОПОМИНА́ТИСЯрозм., ПОМИНА́ТИСЯдіал. (наполегливо); ПІДБИВА́ТИСЯ, ПІДВЕРТА́ТИСЯ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ (під (до) кого, розм. - уміло звертаючись, входячи в довіру до когось); ДОПРО́ШУВАТИСЯ (настійливими проханнями). - Док.: доби́тися, допе́внитися, позиска́ти, домогти́ся, доборо́тися, досту́катися, допра́витися, угна́ти[вгна́ти], допімну́тисярідкопідби́тися, підверну́тися, підкоти́тися, допроси́тися. - Дурниці говориш, а сам бунтуєш проти закону. - Ми не бунтуємо, ми добиваємось правди (М. Стельмах); - Гей, ви, міністри! - гукає боєць.. - Ходіть-но сюди, маю з вами бесідувати. Буду свого допевнятись (О. Гончар); - Короп може собі на вашім ґрунті пошукувати свого довгу (Лесь Мартович); Полюбивши її і стративши всяку надію позискати її руку, Нестор покинув філософію, вступив до семінарії (І. Франко); - На засіданні ми будемо домагатися ухвали Рад повернути зброю саперному батальйонові (А. Головко); Він почав гаряче наступати на мене: мовляв, я не маю підстави сумніватись (М. Хвильовий); - Іду в нове приміщення. Кімнату дають. - Достукався-таки? Що значить - машиністом став! (Г. Коцюба); Доправлялися [люди] свого права проти заповернення їх у кріпацтво з давнішнього їх стану козацького (Олена Пчілка); - Інший іще скаже, що такий чоловік, як твій панотець, уганяє за славою! (П. Куліш); [Єлисей:] Доки люде не так уганялися за землею, доти і одводили широкі шляхи (М. Кропивницький); Тепер обидва мали заміри шукати в місті роботи: Демид - допоминатись у місті посади земського лікаря на село, а Гордій - шукати судової практики (Б. Грінченко); Як пішов же я до пана Поминатись плати, То він мене набив добре Да ще й випхав з хати (пісня); - Підіб’юсь під нового [сотника] та й буду над ним орудувати (Г. Квітка-Основ’яненко); Підвернувсь [писар] до пана голови, - знав, з якого кінця зайти (Г. Квітка-Основ’яненко); - А ти підкотися [до лісовиків] де просьбою, та й могорича не шкодуй. Першим дядькам славну дамо Землю (М. Стельмах); Церкву Воєвода до часу не ставив, бо не вмів допроситися в київських владик висвячення Стрижака в сан священика (П. Загребельний). - Пор. 3. боро́тися, 1. здобува́ти.
ПІД’ЇЖДЖА́ТИ (їдучи, наближатися до когось, чогось), ПІД’ЇЗДИ́ТИ, НАД’ЇЖДЖА́ТИ, НАД’ЇЗДИТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯрозм., ПІДКО́ЧУВАТИрозм.; ПІДРУ́ЛЮВАТИ, ПРИРУ́ЛЮВАТИ (літаком, автомобілем; про літак, автомобіль); ПІДЛІТА́ТИрозм. (швидко). - Док.: під’їхати, над’ї́хати, дої́хати, підкоти́тися, підкоти́ти, підрули́ти, прирули́ти, підлеті́ти. Мати в нервовій напрузі стала прислухатися, чи не під’їжджає шкільний автобус до брами (О. Гончар); Молодиці, сліпучо блищучи на сонці білими рукавами сорочок, щохвилі під’їздили скорим кроком на конях (Г. Хоткевич); Тим часом Петро над’їжджав усе ближче да ближче (П. Куліш); Увіходе гуменя, за нею над’їздять вози (Панас Мирний); Ось, ось ми вже доїжджали до моєї хати (О. Кобилянська); Було вже з полудня, коли їмость доїздила до перестану Занозова (Лесь Мартович); До воріт підкочується парокінний віз (М. Стельмах); Підкочують [поїзди] до перону, погримуючи колесами (А. Дімаров); Лаверні майстерно посадив літака в кінці аеродрому і підрулив до дебаркадера (І. Ле); До колгоспного току мчить автомашина, підлітає до наповнених зерном мішків і зупиняється (І. Цюпа). - Пор. 1. приїжджа́ти.
ПІДЛАБУ́ЗНЮВАТИСЯдо кого (догідливістю добиватися доброго ставлення до себе, вигоди, користі тощо), ЗАПОБІГА́ТИперед ким, також із сл. ласки в кого, чиєї,ЛАБУ́ЗНИТИСЯрозм.,ПІДБИВА́ТИСЯрозм.,ПІДЛИПА́ТИрозм.,ПІДСУВА́ТИСЯ[ПІДСО́ВУВАТИСЯ]розм.,ЗАВИ́ЛЮВАТИперед ким, розм.,РОЗПРОСТИРА́ТИСЯперед ким, підсил. розм., СТЕЛИ́ТИСЯперед ким, підсил. розм.,РОЗСТЕЛЯ́ТИСЯперед ким, підсил. розм.,РОЗПЛА́СТУВАТИСЯперед ким, підсил. розм.,ПЛАЗУВА́ТИперед ким, підсил. розм.,ОГИНА́ТИСЯперед ким, розм. рідше, ПІДЛА́ЗИТИдо (під) кого, фам.,ПІДЛІЗА́ТИдо (під) кого, фам.,ПІД’ЇЖДЖА́ТИ[ПІД’ЇЗДИ́ТИ]фам.,ПІДКО́ЧУВАТИСЯфам.,ЛАТА́ТИСЯфам.,МА́ЗАТИСЯфам.,ПІДСИПА́ТИСЯфам.,ПІДМО́ЩУВАТИСЯдо (під) кого, фам.,ЛАКЕ́ЙСТВУВАТИперед ким, зневажл.,НИЗЬКОПОКЛО́ННИЧАТИперед ким, зневажл.,ПІДЛИ́ЗУВАТИСЯзневажл.,ЛИЗА́ТИСЯзневажл.,ЛИЗОБЛЮ́ДНИЧАТИбез додатка, зневажл.;ПІДДО́БРЮВАТИ[ПІДДОБРЯ́ТИрідше]кого,ПІДДО́БРЮВАТИСЯ[ПІДДОБРЯ́ТИСЯ]розм.,ПРИДО́БРЮВАТИСЯ[ПРИДОБРЯ́ТИСЯ]такожкому, розм.,ПРИМИ́ЛЮВАТИСЯ[ПРИМИЛЯ́ТИСЯ]розм.,ПРИМА́ЗУВАТИСЯрозм.,ПІДМА́ЗУВАТИСЯрозм.,МАСТИ́ТИкого, розм.,ПІДМА́ЩУВАТИкого, розм.,ДОБРИ́ТИСЯдіал., ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ[ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ]кому, діал. (подарунками, послугами); ПІДЛЕ́ЩУВАТИСЯ, ЛЕСТИ́ТИСЯ, ПІДЛЕ́ЩУВАТИ[ПІДЛЕЩА́ТИ]кого,ОБЛЕ́ЩУВАТИкого,УЛЕЩА́ТИ[ВЛЕЩА́ТИ]кого,УЛЕ́ЩУВАТИ[ВЛЕ́ЩУВАТИ]кого,ПРИЛЕ́ЩУВАТИСЯ[ПРИЛЕЩА́ТИСЯ]розм.,ЛА́ЩИТИСЯрозм.,ПІДЛА́ЩУВАТИСЯрозм.,ПРИЛА́ЩУВАТИСЯ[ПРИЛАЩА́ТИСЯ]розм.,ЛА́СТИТИСЯрозм.,РОЗСИПА́ТИСЯперед ким і без додатка, розм. (лестощами, вихвалянням). - Док.: підлабу́знитися, запобі́гти, підби́тися, підли́пнути, підсу́нутися, розпросте́ртися, розстели́тися, розпласта́тися, підлі́зти, під’ї́хати, підкоти́тися, підлата́тися, підси́патися, підмости́тися, підлиза́тися, піддобри́ти, піддобри́тися, придобри́тися, примилитися, прима́затися, підма́затися, підмасти́ти, приподо́битися, підлести́тися, підлести́ти, облести́ти, улести́ти[влести́ти], прилести́тися, підла́щитися, підла́ститися, прила́щитися, розси́патися. - Щось ти вже надто його вихваляєш, аж незручно за тебе. Якщо так і на людях, то ще скажуть, що підлабузнюєшся... (С. Добровольський); "Хіба ж не в них, нев оцих руках, - думає вона, - вся сила й багатство трудової людини, яка добуває ними не тільки свій хліб, а ще й можливість ні перед ким не запобігати" (О. Гончар); - Нічого, Галю, по чужих людях тинятися та їх ласки запобігати (Панас Мирний); [Хведоска:] Мамочко, чи ви тепер добренькі?.. [Хотина:] Та чого це ти так лабузнишся? (М. Кропивницький); - Підіб’юсь під нового [сотника] та й буду над ним орудувати (Г. Квітка-Основ’яненко); [Старшина:] Чутка йде, що на панів ніби пошесть яка напала, що все до мужиків підсовуються (М. Кропивницький); Весь час вертиться [економ] і завилює тут перед пані (С. Васильченко); [Нечай:] В Парижі інтелігенція привітала російського царя, розпростерлась перед ним (Л. Смілянський); Вернеться [Санька] із грамотою, з почестями. Всі тоді будуть стелитися перед нею, ніхто не посміє перечити, духу її будуть боятися (К. Гордієнко); Він начальство, мов жердину Чорна гусінь, обвива. Розпластається, розтане, Треба - стане дубала, В душу влізе, і пристане, І прилипне,як смола (С. Воскрекасенко); Всі його тут поважали, всі плазували перед ним (О. Донченко); Я вже бачив, що і він, і вчитель огиналися перед шляхтою, яка, може, і не варта їх (П. Панч); Отут вороги його і підлізли під справничого письмоводителя (Г. Квітка-Основ’яненко); Захар умів.. під’їхати, коли йому було треба, й він хвалився дома жінці.., що ніхто проти нього не встоїть (Грицько Григоренко); - А ти підкотися де просьбою, та й могорича не шкодуй (М. Стельмах); - Годі до мене лататися, - задихаючись, сказав він (В. Собко); - Кульгавий до тебе не мажеться? Яків? - Так. Заглядає в душу (Ю. Яновський); - А хто тебе обирав?.. Підсипався до начальства, отож тебе й "рекомендували"... (І. Муратов); Побачив [Охрім], що Еней гнівиться, До його зараз підмостивсь (І. Котляревський); Не тільки Катков, а й усі, кого Толстой облагодіяв.. за те, що вони лакействували перед ним, теж не відповідали навіть на його візити (В. Канівець); - Підлізли такі-сякі до старого, .. підлизалися до його, що він їм так сказав городу узять (А. Тесленко); Не такий Василь Порох, щоб лизався... (Панас Мирний); - Знає [Палажка], якпіддобрити отого чорта. З такою не пропадеш... (С. Журахович); - Воно так добре ближче жити, частіше до батька ходить, піддобрюваться, підлещуваться, - говорила Степанида Сидорівна (І. Нечуй-Левицький); - Хотілося цементиком до вас піддобритися (В. Дрозд); - Ти у мене, Матвію, на всі руки майстер. - Не придобряйся, знаю, - буркнув Матвій (І. Цюпа); [Бавмерт (трохи зляканий, примилюється):] Ну дивись, я ж тобі півничка приніс (переклад Лесі Українки); - Вони говорять, що Едіт Гартман примазується до росіян і зрадила Німеччину (В. Собко); Він тепер бачив, що сила не в панських дітях, а в учителях, і на всякі лади мастив, щоб догодити як їм (Панас Мирний); У батьків нашого поштаря не було чим підмастити попа, і він дав ім’я немовляті - Венедикт (О. Донченко); Стали мужики-лизуни добритися до панів (Словник Б. Грінченка); [Галіма:] Я знаю, що в тебе незалежний маєток і тобі нема потреби приподоблюватися, щоб зробити кар’єру (В. Самійленко); [Юда:] Учитель мав улюбленців між нами, ми, зуби зціпивши, їм догоджали, щоб приподобитись йому хоч тим (Леся Українка); - Яка з вас хазяєчка, паніматко! Яка з вас господиня! - лестивсь до неї становий (І. Нечуй-Левицький); Привселюдно від імені всієї трупи висловив [Садовський] йому подяку. Це підлестило молодого багача (Ф. Бурлака); Щодня їх водили на допит, вимагали якихось нових зізнань, нових свідчень, улещали, залякували (М. Олійник); Вже вона не даремно так довгі літа до мене прилещувалась (І. Франко); Ти змалку так любив мене, як пугу пес; Чого ж так лащишся тепер до мене, Йване? (Є. Гребінка); Гнат підлащувався до Явдохи, бо вона була матір’ю його Насті (М. Коцюбинський); Прилащиться підлиза хоч до кого: Солодкії слова Приманюють великого й малого (Л. Глібов); Всім попівським серцем і глибокою попівською кишенею щиро горнувся, ластився і липнув [до пана] далекоглядний отець Варлам (О. Ільченко). - Пор. 1. годи́ти.
СХО́ДИТИ (про сонце, місяць, зірки - з’являтися над обрієм, на небі), ЗІХО́ДИТИрідше,ПІДНІМА́ТИСЯ[ПІДІЙМА́ТИСЯ], УСТАВА́ТИ[ВСТАВА́ТИ], ЗВО́ДИТИСЯ, ЗНІМА́ТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, СХО́ПЛЮВАТИСЯ, ПІДХО́ПЛЮВАТИСЯ, ВИКО́ЧУВАТИСЯ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ, ВИХО́ДИТИ (про зірки). - Док.: зійти́, підня́тися[підійня́тися], уста́ти[вста́ти], звести́ся, зня́тися, здійня́тися, схопи́тися, підхопи́тися, ви́котитися, підкоти́тися, ви́йти. Ми сиділи обличчям до вільного моря, де мало сходити сонце (Ю. Яновський); Цвіли над обрієм огні Стожару, І лівим боком сходив Оріон (М. Зеров); Мов золота діжа, зіходить місяць Над сонною густою осокою (І. Вирган); Зоре моя вечірняя, Зійди над горою (Т. Шевченко); За Дніпром, за далекими дубовими гаями піднімалося сонце (С. Чорнобривець); Люблю я ті часи, як сонце вже встає (М. Рильський); З-за близького лісу зводився місяць (Є. Гуцало); Рано-рано схопилося сонце, виграваючи та висвічуючи червоним світлом (Панас Мирний); На небо виходять перші зорі (М. Стельмах).

Словник фразеологізмів

клубо́к підко́чується (підступа́є) / підкоти́вся (підступи́в) до го́рла кому. Кому-небудь спазми стискають горло від сильного хвилювання, переживання і т. ін. Бронкові підкотився клубок до горла. Адже це він запалив їх [селян] словом,.. а сам так ганебно потрапив до рук отим шпикам (Ірина Вільде); Гіркий клубок підкотився Платонові до горла, й він тихо вийшов на подвір’я (М. Зарудний).

-2-
дієслово недоконаного виду
(підгортатися)

Словник відмінків

Інфінітив підко́чуватися, підко́чуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підко́чуймося, підко́чуймось
2 особа підко́чуйся, підко́чуйсь підко́чуйтеся, підко́чуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підко́чуватимуся, підко́чуватимусь підко́чуватимемося, підко́чуватимемось, підко́чуватимемся
2 особа підко́чуватимешся підко́чуватиметеся, підко́чуватиметесь
3 особа підко́чуватиметься підко́чуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа підко́чуюся, підко́чуюсь підко́чуємося, підко́чуємось, підко́чуємся
2 особа підко́чуєшся підко́чуєтеся, підко́чуєтесь
3 особа підко́чується підко́чуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
підко́чуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. підко́чувався, підко́чувавсь підко́чувалися, підко́чувались
жін. р. підко́чувалася, підко́чувалась
сер. р. підко́чувалося, підко́чувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
підко́чувавшись

Словник синонімів

ДОБИВА́ТИСЯчого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ[ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ]розм., ПОШУ́КУВАТИдіал.,ПОЗИ́СКУВАТИщо, діал.;ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИна кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯрозм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯрозм., УГАНЯ́ТИ[ВГАНЯ́ТИ]за чим, розм., УГАНЯ́ТИСЯ[ВГАНЯ́ТИСЯ]за чим, розм., ДОПОМИНА́ТИСЯрозм., ПОМИНА́ТИСЯдіал. (наполегливо); ПІДБИВА́ТИСЯ, ПІДВЕРТА́ТИСЯ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ (під (до) кого, розм. - уміло звертаючись, входячи в довіру до когось); ДОПРО́ШУВАТИСЯ (настійливими проханнями). - Док.: доби́тися, допе́внитися, позиска́ти, домогти́ся, доборо́тися, досту́катися, допра́витися, угна́ти[вгна́ти], допімну́тисярідкопідби́тися, підверну́тися, підкоти́тися, допроси́тися. - Дурниці говориш, а сам бунтуєш проти закону. - Ми не бунтуємо, ми добиваємось правди (М. Стельмах); - Гей, ви, міністри! - гукає боєць.. - Ходіть-но сюди, маю з вами бесідувати. Буду свого допевнятись (О. Гончар); - Короп може собі на вашім ґрунті пошукувати свого довгу (Лесь Мартович); Полюбивши її і стративши всяку надію позискати її руку, Нестор покинув філософію, вступив до семінарії (І. Франко); - На засіданні ми будемо домагатися ухвали Рад повернути зброю саперному батальйонові (А. Головко); Він почав гаряче наступати на мене: мовляв, я не маю підстави сумніватись (М. Хвильовий); - Іду в нове приміщення. Кімнату дають. - Достукався-таки? Що значить - машиністом став! (Г. Коцюба); Доправлялися [люди] свого права проти заповернення їх у кріпацтво з давнішнього їх стану козацького (Олена Пчілка); - Інший іще скаже, що такий чоловік, як твій панотець, уганяє за славою! (П. Куліш); [Єлисей:] Доки люде не так уганялися за землею, доти і одводили широкі шляхи (М. Кропивницький); Тепер обидва мали заміри шукати в місті роботи: Демид - допоминатись у місті посади земського лікаря на село, а Гордій - шукати судової практики (Б. Грінченко); Як пішов же я до пана Поминатись плати, То він мене набив добре Да ще й випхав з хати (пісня); - Підіб’юсь під нового [сотника] та й буду над ним орудувати (Г. Квітка-Основ’яненко); Підвернувсь [писар] до пана голови, - знав, з якого кінця зайти (Г. Квітка-Основ’яненко); - А ти підкотися [до лісовиків] де просьбою, та й могорича не шкодуй. Першим дядькам славну дамо Землю (М. Стельмах); Церкву Воєвода до часу не ставив, бо не вмів допроситися в київських владик висвячення Стрижака в сан священика (П. Загребельний). - Пор. 3. боро́тися, 1. здобува́ти.
ПІД’ЇЖДЖА́ТИ (їдучи, наближатися до когось, чогось), ПІД’ЇЗДИ́ТИ, НАД’ЇЖДЖА́ТИ, НАД’ЇЗДИТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯрозм., ПІДКО́ЧУВАТИрозм.; ПІДРУ́ЛЮВАТИ, ПРИРУ́ЛЮВАТИ (літаком, автомобілем; про літак, автомобіль); ПІДЛІТА́ТИрозм. (швидко). - Док.: під’їхати, над’ї́хати, дої́хати, підкоти́тися, підкоти́ти, підрули́ти, прирули́ти, підлеті́ти. Мати в нервовій напрузі стала прислухатися, чи не під’їжджає шкільний автобус до брами (О. Гончар); Молодиці, сліпучо блищучи на сонці білими рукавами сорочок, щохвилі під’їздили скорим кроком на конях (Г. Хоткевич); Тим часом Петро над’їжджав усе ближче да ближче (П. Куліш); Увіходе гуменя, за нею над’їздять вози (Панас Мирний); Ось, ось ми вже доїжджали до моєї хати (О. Кобилянська); Було вже з полудня, коли їмость доїздила до перестану Занозова (Лесь Мартович); До воріт підкочується парокінний віз (М. Стельмах); Підкочують [поїзди] до перону, погримуючи колесами (А. Дімаров); Лаверні майстерно посадив літака в кінці аеродрому і підрулив до дебаркадера (І. Ле); До колгоспного току мчить автомашина, підлітає до наповнених зерном мішків і зупиняється (І. Цюпа). - Пор. 1. приїжджа́ти.
ПІДЛАБУ́ЗНЮВАТИСЯдо кого (догідливістю добиватися доброго ставлення до себе, вигоди, користі тощо), ЗАПОБІГА́ТИперед ким, також із сл. ласки в кого, чиєї,ЛАБУ́ЗНИТИСЯрозм.,ПІДБИВА́ТИСЯрозм.,ПІДЛИПА́ТИрозм.,ПІДСУВА́ТИСЯ[ПІДСО́ВУВАТИСЯ]розм.,ЗАВИ́ЛЮВАТИперед ким, розм.,РОЗПРОСТИРА́ТИСЯперед ким, підсил. розм., СТЕЛИ́ТИСЯперед ким, підсил. розм.,РОЗСТЕЛЯ́ТИСЯперед ким, підсил. розм.,РОЗПЛА́СТУВАТИСЯперед ким, підсил. розм.,ПЛАЗУВА́ТИперед ким, підсил. розм.,ОГИНА́ТИСЯперед ким, розм. рідше, ПІДЛА́ЗИТИдо (під) кого, фам.,ПІДЛІЗА́ТИдо (під) кого, фам.,ПІД’ЇЖДЖА́ТИ[ПІД’ЇЗДИ́ТИ]фам.,ПІДКО́ЧУВАТИСЯфам.,ЛАТА́ТИСЯфам.,МА́ЗАТИСЯфам.,ПІДСИПА́ТИСЯфам.,ПІДМО́ЩУВАТИСЯдо (під) кого, фам.,ЛАКЕ́ЙСТВУВАТИперед ким, зневажл.,НИЗЬКОПОКЛО́ННИЧАТИперед ким, зневажл.,ПІДЛИ́ЗУВАТИСЯзневажл.,ЛИЗА́ТИСЯзневажл.,ЛИЗОБЛЮ́ДНИЧАТИбез додатка, зневажл.;ПІДДО́БРЮВАТИ[ПІДДОБРЯ́ТИрідше]кого,ПІДДО́БРЮВАТИСЯ[ПІДДОБРЯ́ТИСЯ]розм.,ПРИДО́БРЮВАТИСЯ[ПРИДОБРЯ́ТИСЯ]такожкому, розм.,ПРИМИ́ЛЮВАТИСЯ[ПРИМИЛЯ́ТИСЯ]розм.,ПРИМА́ЗУВАТИСЯрозм.,ПІДМА́ЗУВАТИСЯрозм.,МАСТИ́ТИкого, розм.,ПІДМА́ЩУВАТИкого, розм.,ДОБРИ́ТИСЯдіал., ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ[ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ]кому, діал. (подарунками, послугами); ПІДЛЕ́ЩУВАТИСЯ, ЛЕСТИ́ТИСЯ, ПІДЛЕ́ЩУВАТИ[ПІДЛЕЩА́ТИ]кого,ОБЛЕ́ЩУВАТИкого,УЛЕЩА́ТИ[ВЛЕЩА́ТИ]кого,УЛЕ́ЩУВАТИ[ВЛЕ́ЩУВАТИ]кого,ПРИЛЕ́ЩУВАТИСЯ[ПРИЛЕЩА́ТИСЯ]розм.,ЛА́ЩИТИСЯрозм.,ПІДЛА́ЩУВАТИСЯрозм.,ПРИЛА́ЩУВАТИСЯ[ПРИЛАЩА́ТИСЯ]розм.,ЛА́СТИТИСЯрозм.,РОЗСИПА́ТИСЯперед ким і без додатка, розм. (лестощами, вихвалянням). - Док.: підлабу́знитися, запобі́гти, підби́тися, підли́пнути, підсу́нутися, розпросте́ртися, розстели́тися, розпласта́тися, підлі́зти, під’ї́хати, підкоти́тися, підлата́тися, підси́патися, підмости́тися, підлиза́тися, піддобри́ти, піддобри́тися, придобри́тися, примилитися, прима́затися, підма́затися, підмасти́ти, приподо́битися, підлести́тися, підлести́ти, облести́ти, улести́ти[влести́ти], прилести́тися, підла́щитися, підла́ститися, прила́щитися, розси́патися. - Щось ти вже надто його вихваляєш, аж незручно за тебе. Якщо так і на людях, то ще скажуть, що підлабузнюєшся... (С. Добровольський); "Хіба ж не в них, нев оцих руках, - думає вона, - вся сила й багатство трудової людини, яка добуває ними не тільки свій хліб, а ще й можливість ні перед ким не запобігати" (О. Гончар); - Нічого, Галю, по чужих людях тинятися та їх ласки запобігати (Панас Мирний); [Хведоска:] Мамочко, чи ви тепер добренькі?.. [Хотина:] Та чого це ти так лабузнишся? (М. Кропивницький); - Підіб’юсь під нового [сотника] та й буду над ним орудувати (Г. Квітка-Основ’яненко); [Старшина:] Чутка йде, що на панів ніби пошесть яка напала, що все до мужиків підсовуються (М. Кропивницький); Весь час вертиться [економ] і завилює тут перед пані (С. Васильченко); [Нечай:] В Парижі інтелігенція привітала російського царя, розпростерлась перед ним (Л. Смілянський); Вернеться [Санька] із грамотою, з почестями. Всі тоді будуть стелитися перед нею, ніхто не посміє перечити, духу її будуть боятися (К. Гордієнко); Він начальство, мов жердину Чорна гусінь, обвива. Розпластається, розтане, Треба - стане дубала, В душу влізе, і пристане, І прилипне,як смола (С. Воскрекасенко); Всі його тут поважали, всі плазували перед ним (О. Донченко); Я вже бачив, що і він, і вчитель огиналися перед шляхтою, яка, може, і не варта їх (П. Панч); Отут вороги його і підлізли під справничого письмоводителя (Г. Квітка-Основ’яненко); Захар умів.. під’їхати, коли йому було треба, й він хвалився дома жінці.., що ніхто проти нього не встоїть (Грицько Григоренко); - А ти підкотися де просьбою, та й могорича не шкодуй (М. Стельмах); - Годі до мене лататися, - задихаючись, сказав він (В. Собко); - Кульгавий до тебе не мажеться? Яків? - Так. Заглядає в душу (Ю. Яновський); - А хто тебе обирав?.. Підсипався до начальства, отож тебе й "рекомендували"... (І. Муратов); Побачив [Охрім], що Еней гнівиться, До його зараз підмостивсь (І. Котляревський); Не тільки Катков, а й усі, кого Толстой облагодіяв.. за те, що вони лакействували перед ним, теж не відповідали навіть на його візити (В. Канівець); - Підлізли такі-сякі до старого, .. підлизалися до його, що він їм так сказав городу узять (А. Тесленко); Не такий Василь Порох, щоб лизався... (Панас Мирний); - Знає [Палажка], якпіддобрити отого чорта. З такою не пропадеш... (С. Журахович); - Воно так добре ближче жити, частіше до батька ходить, піддобрюваться, підлещуваться, - говорила Степанида Сидорівна (І. Нечуй-Левицький); - Хотілося цементиком до вас піддобритися (В. Дрозд); - Ти у мене, Матвію, на всі руки майстер. - Не придобряйся, знаю, - буркнув Матвій (І. Цюпа); [Бавмерт (трохи зляканий, примилюється):] Ну дивись, я ж тобі півничка приніс (переклад Лесі Українки); - Вони говорять, що Едіт Гартман примазується до росіян і зрадила Німеччину (В. Собко); Він тепер бачив, що сила не в панських дітях, а в учителях, і на всякі лади мастив, щоб догодити як їм (Панас Мирний); У батьків нашого поштаря не було чим підмастити попа, і він дав ім’я немовляті - Венедикт (О. Донченко); Стали мужики-лизуни добритися до панів (Словник Б. Грінченка); [Галіма:] Я знаю, що в тебе незалежний маєток і тобі нема потреби приподоблюватися, щоб зробити кар’єру (В. Самійленко); [Юда:] Учитель мав улюбленців між нами, ми, зуби зціпивши, їм догоджали, щоб приподобитись йому хоч тим (Леся Українка); - Яка з вас хазяєчка, паніматко! Яка з вас господиня! - лестивсь до неї становий (І. Нечуй-Левицький); Привселюдно від імені всієї трупи висловив [Садовський] йому подяку. Це підлестило молодого багача (Ф. Бурлака); Щодня їх водили на допит, вимагали якихось нових зізнань, нових свідчень, улещали, залякували (М. Олійник); Вже вона не даремно так довгі літа до мене прилещувалась (І. Франко); Ти змалку так любив мене, як пугу пес; Чого ж так лащишся тепер до мене, Йване? (Є. Гребінка); Гнат підлащувався до Явдохи, бо вона була матір’ю його Насті (М. Коцюбинський); Прилащиться підлиза хоч до кого: Солодкії слова Приманюють великого й малого (Л. Глібов); Всім попівським серцем і глибокою попівською кишенею щиро горнувся, ластився і липнув [до пана] далекоглядний отець Варлам (О. Ільченко). - Пор. 1. годи́ти.
СХО́ДИТИ (про сонце, місяць, зірки - з’являтися над обрієм, на небі), ЗІХО́ДИТИрідше,ПІДНІМА́ТИСЯ[ПІДІЙМА́ТИСЯ], УСТАВА́ТИ[ВСТАВА́ТИ], ЗВО́ДИТИСЯ, ЗНІМА́ТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, СХО́ПЛЮВАТИСЯ, ПІДХО́ПЛЮВАТИСЯ, ВИКО́ЧУВАТИСЯ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ, ВИХО́ДИТИ (про зірки). - Док.: зійти́, підня́тися[підійня́тися], уста́ти[вста́ти], звести́ся, зня́тися, здійня́тися, схопи́тися, підхопи́тися, ви́котитися, підкоти́тися, ви́йти. Ми сиділи обличчям до вільного моря, де мало сходити сонце (Ю. Яновський); Цвіли над обрієм огні Стожару, І лівим боком сходив Оріон (М. Зеров); Мов золота діжа, зіходить місяць Над сонною густою осокою (І. Вирган); Зоре моя вечірняя, Зійди над горою (Т. Шевченко); За Дніпром, за далекими дубовими гаями піднімалося сонце (С. Чорнобривець); Люблю я ті часи, як сонце вже встає (М. Рильський); З-за близького лісу зводився місяць (Є. Гуцало); Рано-рано схопилося сонце, виграваючи та висвічуючи червоним світлом (Панас Мирний); На небо виходять перші зорі (М. Стельмах).

Словник фразеологізмів

клубо́к підко́чується (підступа́є) / підкоти́вся (підступи́в) до го́рла кому. Кому-небудь спазми стискають горло від сильного хвилювання, переживання і т. ін. Бронкові підкотився клубок до горла. Адже це він запалив їх [селян] словом,.. а сам так ганебно потрапив до рук отим шпикам (Ірина Вільде); Гіркий клубок підкотився Платонові до горла, й він тихо вийшов на подвір’я (М. Зарудний).

Словник відмінків

Інфінітив підко́чуватися, підко́чуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа підко́чуватиметься підко́чуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа підко́чується підко́чуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
підко́чуючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. підко́чувався, підко́чувавсь підко́чувалися, підко́чувались
жін. р. підко́чувалася, підко́чувалась
сер. р. підко́чувалося, підко́чувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
підко́чувавшись