-1-
дієслово доконаного виду
(котячи, наблизити до когось, чогось)

Словник відмінків

Інфінітив підкоти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підкоті́мо, підкоті́м
2 особа підкоти́ підкоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підкочу́ підко́тимо, підко́тим
2 особа підко́тиш підко́тите
3 особа підко́тить підко́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. підкоти́в підкоти́ли
жін.р. підкоти́ла
сер.р. підкоти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
підко́чений
Безособова форма
підко́чено
Дієприслівник
підкоти́вши

Словник синонімів

ПІД’ЇЖДЖА́ТИ (їдучи, наближатися до когось, чогось), ПІД’ЇЗДИ́ТИ, НАД’ЇЖДЖА́ТИ, НАД’ЇЗДИТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯрозм., ПІДКО́ЧУВАТИрозм.; ПІДРУ́ЛЮВАТИ, ПРИРУ́ЛЮВАТИ (літаком, автомобілем; про літак, автомобіль); ПІДЛІТА́ТИрозм. (швидко). - Док.: під’їхати, над’ї́хати, дої́хати, підкоти́тися, підкоти́ти, підрули́ти, прирули́ти, підлеті́ти. Мати в нервовій напрузі стала прислухатися, чи не під’їжджає шкільний автобус до брами (О. Гончар); Молодиці, сліпучо блищучи на сонці білими рукавами сорочок, щохвилі під’їздили скорим кроком на конях (Г. Хоткевич); Тим часом Петро над’їжджав усе ближче да ближче (П. Куліш); Увіходе гуменя, за нею над’їздять вози (Панас Мирний); Ось, ось ми вже доїжджали до моєї хати (О. Кобилянська); Було вже з полудня, коли їмость доїздила до перестану Занозова (Лесь Мартович); До воріт підкочується парокінний віз (М. Стельмах); Підкочують [поїзди] до перону, погримуючи колесами (А. Дімаров); Лаверні майстерно посадив літака в кінці аеродрому і підрулив до дебаркадера (І. Ле); До колгоспного току мчить автомашина, підлітає до наповнених зерном мішків і зупиняється (І. Цюпа). - Пор. 1. приїжджа́ти.
-2-
дієслово доконаного виду
(підгортаючи краї, зробити коротшим - про одяг)

Словник відмінків

Інфінітив підкоти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підкоті́мо, підкоті́м
2 особа підкоти́ підкоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підкочу́ підко́тимо, підко́тим
2 особа підко́тиш підко́тите
3 особа підко́тить підко́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. підкоти́в підкоти́ли
жін.р. підкоти́ла
сер.р. підкоти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
підко́чений
Безособова форма
підко́чено
Дієприслівник
підкоти́вши

Словник синонімів

ПІД’ЇЖДЖА́ТИ (їдучи, наближатися до когось, чогось), ПІД’ЇЗДИ́ТИ, НАД’ЇЖДЖА́ТИ, НАД’ЇЗДИТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯрозм., ПІДКО́ЧУВАТИрозм.; ПІДРУ́ЛЮВАТИ, ПРИРУ́ЛЮВАТИ (літаком, автомобілем; про літак, автомобіль); ПІДЛІТА́ТИрозм. (швидко). - Док.: під’їхати, над’ї́хати, дої́хати, підкоти́тися, підкоти́ти, підрули́ти, прирули́ти, підлеті́ти. Мати в нервовій напрузі стала прислухатися, чи не під’їжджає шкільний автобус до брами (О. Гончар); Молодиці, сліпучо блищучи на сонці білими рукавами сорочок, щохвилі під’їздили скорим кроком на конях (Г. Хоткевич); Тим часом Петро над’їжджав усе ближче да ближче (П. Куліш); Увіходе гуменя, за нею над’їздять вози (Панас Мирний); Ось, ось ми вже доїжджали до моєї хати (О. Кобилянська); Було вже з полудня, коли їмость доїздила до перестану Занозова (Лесь Мартович); До воріт підкочується парокінний віз (М. Стельмах); Підкочують [поїзди] до перону, погримуючи колесами (А. Дімаров); Лаверні майстерно посадив літака в кінці аеродрому і підрулив до дебаркадера (І. Ле); До колгоспного току мчить автомашина, підлітає до наповнених зерном мішків і зупиняється (І. Цюпа). - Пор. 1. приїжджа́ти.

Словник відмінків

Інфінітив підкоти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підкоті́мо, підкоті́м
2 особа підкоти́ підкоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підкочу́ підко́тимо, підко́тим
2 особа підко́тиш підко́тите
3 особа підко́тить підко́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. підкоти́в підкоти́ли
жін.р. підкоти́ла
сер.р. підкоти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
підко́чений
Безособова форма
підко́чено
Дієприслівник
підкоти́вши

Словник синонімів

ЗАКА́ЧУВАТИ[ЗАКО́ЧУВАТИ] (підгортати край одягу чи його частини),ЗАСУ́КУВАТИ, ПІДКА́ЧУВАТИ[ПІДКО́ЧУВАТИ], ПІДСУ́КУВАТИ, ЗАКА́СУВАТИ діал., ПІДКА́СУВАТИдіал. - Док.: закача́ти[закоти́ти], засука́ти, підкача́ти[підкоти́ти], підсука́ти, закаса́ти, підкаса́ти. Як хотілося Михайлові.. закачати холоші, побрести по коліна у воду, нарвати цілий жмуток жовтоцвіту! (Ю. Збанацький); Ставши в позу атлета, Гриць почав закочувати рукава (Ю. Шовкопляс); Він поспішно підкачував коротенькі, вище колін, штанці ще вище, засукував рукава веселої на колір шерстяної кофтинки (Г. Епік); Вона розщібнула рукав, закасала аж до плечей і встромила у воду руку (М. Коцюбинський).