підконвойний 2 значення
-1-
прикметник
(такий, що перебуває під конвоєм)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | підконво́йний | підконво́йна | підконво́йне | підконво́йні |
родовий | підконво́йного | підконво́йної | підконво́йного | підконво́йних |
давальний | підконво́йному | підконво́йній | підконво́йному | підконво́йним |
знахідний | підконво́йний, підконво́йного | підконво́йну | підконво́йне | підконво́йні, підконво́йних |
орудний | підконво́йним | підконво́йною | підконво́йним | підконво́йними |
місцевий | на/у підконво́йному, підконво́йнім | на/у підконво́йній | на/у підконво́йному, підконво́йнім | на/у підконво́йних |
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(людина, яка перебуває під конвоєм)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | підконво́йний | підконво́йна | підконво́йне | підконво́йні |
родовий | підконво́йного | підконво́йної | підконво́йного | підконво́йних |
давальний | підконво́йному | підконво́йній | підконво́йному | підконво́йним |
знахідний | підконво́йний, підконво́йного | підконво́йну | підконво́йне | підконво́йні, підконво́йних |
орудний | підконво́йним | підконво́йною | підконво́йним | підконво́йними |
місцевий | на/у підконво́йному, підконво́йнім | на/у підконво́йній | на/у підконво́йному, підконво́йнім | на/у підконво́йних |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | підконво́йний | підконво́йні |
родовий | підконво́йного | підконво́йних |
давальний | підконво́йному | підконво́йним |
знахідний | підконво́йного | підконво́йних |
орудний | підконво́йним | підконво́йними |
місцевий | на/у підконво́йному, підконво́йнім | на/у підконво́йних |
кличний | підконво́йний | підконво́йні |