підколотити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив підколоти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підколоті́мо, підколоті́м
2 особа підколоти́ підколоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підколочу́ підколо́тимо, підколо́тим
2 особа підколо́тиш підколо́тите
3 особа підколо́тить підколо́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. підколоти́в підколоти́ли
жін.р. підколоти́ла
сер.р. підколоти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
підколо́чений
Безособова форма
підколо́чено
Дієприслівник
підколоти́вши