підкараулювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив підкарау́лювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підкарау́люймо
2 особа підкарау́люй підкарау́люйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підкарау́люватиму підкарау́люватимемо, підкарау́люватимем
2 особа підкарау́люватимеш підкарау́люватимете
3 особа підкарау́люватиме підкарау́люватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа підкарау́люю підкарау́люємо, підкарау́люєм
2 особа підкарау́люєш підкарау́люєте
3 особа підкарау́лює підкарау́люють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
підкарау́люючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. підкарау́лював підкарау́лювали
жін. р. підкарау́лювала
сер. р. підкарау́лювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
підкарау́люваний
Безособова форма
підкарау́лювано
Дієприслівник
підкарау́лювавши