-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив підзира́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підзира́ймо
2 особа підзира́й підзира́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підзира́тиму підзира́тимемо, підзира́тимем
2 особа підзира́тимеш підзира́тимете
3 особа підзира́тиме підзира́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа підзира́ю підзира́ємо, підзира́єм
2 особа підзира́єш підзира́єте
3 особа підзира́є підзира́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
підзира́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. підзира́в підзира́ли
жін. р. підзира́ла
сер. р. підзира́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
підзира́вши

Словник синонімів

ПІДГЛЯДА́ТИ (крадькома дивитися, щоб простежити за кимсь, довідатися про щось), ПІДДИВЛЯ́ТИСЯ, ПІДЗИРА́ТИдіал., ПІДЗОРЯ́ТИдіал. - Док.: підгле́діти[підгля́нути][підглядітирідко], піддиви́тися, підзи́рити, підзори́ти. Крадькома зиркнув і опустив погляд, - у мене було таке відчуття, ніби я підглядаю за чимсь недозволеним, за тим, на що заказано дивитись (Є. Гуцало); [Дмитрик:] Я ніколи не знав, що у нас, тобто в нього, є золото і що він ховає, а сьогодні вночі підгледів (М. Куліш); Тут Іван і піддивився, де служанка хліб поклала, що привіз цей багатий (казка); Не спить [дружина], вистежує із-за хвіртки, підзирає звідти за подіями з ревнивою зіркістю... (О. Гончар); Пішов шкандибати, Зараз люде і підзорять, Та й ну дорікати (І. Манжура).