-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив піддиви́тися, піддиви́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   піддиві́мося, піддиві́мось, піддиві́мся
2 особа піддиви́ся, піддиви́сь піддиві́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа піддивлю́ся, піддивлю́сь підди́вимося, підди́вимось, підди́вимся
2 особа підди́вишся підди́витеся, підди́витесь
3 особа підди́виться підди́вляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. піддиви́вся, піддиви́всь піддиви́лися, піддиви́лись
жін.р. піддиви́лася, піддиви́лась
сер.р. піддиви́лося, піддиви́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
піддиви́вшись

Словник синонімів

ПІДГЛЯДА́ТИ (крадькома дивитися, щоб простежити за кимсь, довідатися про щось), ПІДДИВЛЯ́ТИСЯ, ПІДЗИРА́ТИдіал., ПІДЗОРЯ́ТИдіал. - Док.: підгле́діти[підгля́нути][підглядітирідко], піддиви́тися, підзи́рити, підзори́ти. Крадькома зиркнув і опустив погляд, - у мене було таке відчуття, ніби я підглядаю за чимсь недозволеним, за тим, на що заказано дивитись (Є. Гуцало); [Дмитрик:] Я ніколи не знав, що у нас, тобто в нього, є золото і що він ховає, а сьогодні вночі підгледів (М. Куліш); Тут Іван і піддивився, де служанка хліб поклала, що привіз цей багатий (казка); Не спить [дружина], вистежує із-за хвіртки, підзирає звідти за подіями з ревнивою зіркістю... (О. Гончар); Пішов шкандибати, Зараз люде і підзорять, Та й ну дорікати (І. Манжура).