-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | підда́кувати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | підда́куймо |
2 особа | підда́куй | підда́куйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | підда́куватиму | підда́куватимемо, підда́куватимем |
2 особа | підда́куватимеш | підда́куватимете |
3 особа | підда́куватиме | підда́куватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | підда́кую | підда́куємо, підда́куєм |
2 особа | підда́куєш | підда́куєте |
3 особа | підда́кує | підда́кують |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
підда́куючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | підда́кував | підда́кували |
жін. р. | підда́кувала |
сер. р. | підда́кувало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
підда́кувавши |
Словник синонімів
ПОГО́ДЖУВАТИСЯ з ким (бути згодним з кимсь; схвалювати чиїсь думки, вчинки і виявляти це зовні), ГОДИ́ТИСЯ, ЗГО́ДЖУВАТИСЯ, ВТОРУВА́ТИ кому, ПРИТА́КУВАТИ кому, ПІДТА́КУВАТИ кому, ПОТАКА́ТИ [ПОТА́КУВАТИ] кому, розм., ПІДДА́КУВАТИ кому, розм., ДА́КАТИ без додатка, розм., ПІДСПІ́ВУВАТИ кому, розм., ПРИСТАВА́ТИ до кого, на що, розм. - Док.: пого́дитися, зго́дитися, прита́кнути, підта́кнути, потакну́ти, підда́кнути, да́кнути, підспіва́ти, приста́ти. Здавалося, вірили [селяни] в усе, що він говорив, і погоджувались, і підтакували (А. Головко); На ті ж гадки, що виражені в Вашому листі, я трохи годжуся, трохи ні (Леся Українка); Кивав [завгосп] головою, згоджувався, притакував Кадукові, готовий був усе зробити, аби тільки інженер не глузував з його черева... (Д. Бедзик); Староста кричав, а далі, видячи, що й баби зачали вторувати Олексі, замовк, сів на бричку і, сплюнувши, велів поганяти на друге село (І. Франко); Йому не можна ні заперечувати, ні потакати, бо він все одно причепиться як не до одного, то до другого (Григорій Тютюнник); Сагайдак почав неквапливо викладати свій план. Гавриленко уважно слухав його, зрідка потакуючи (С. Добровольський); - Людині по-людському слід жити. - Аякже, аякже, - піддакую, щоб не гнівити вже його (М. Коцюбинський); - Н-да! - дакнули колгоспники. - Місточок слід би полагодити (Остап Вишня); Навіть Ходжієв, який у всьому підспівував баєві, змушений був замовкнути (О. Донченко); Остигло Горпині у свекра жити, стала вона просити, щоб її одпустили, тільки свекор не приставав на те (Грицько Григоренко). - Пор. схва́лювати.
СХВА́ЛЮВАТИ (вважати правильними, добрими які-небудь дії, вчинки, рішення і т. ін.), ПІДТРИ́МУВАТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ до чого, ПРИЙМА́ТИ що (виявляти згоду з чим-небудь); ВІТА́ТИ (вважаючи правильним що-небудь, сприймати з радістю); СПІВЧУВА́ТИ (вважаючи правильним, ставитися прихильно); БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИ, ЗАТВЕ́РДЖУВАТИ, САНКЦІОНУВА́ТИ (стверджувати своєю згодою); ПІДТА́КУВАТИ, ПІДДА́КУВАТИ розм., ПОТАКА́ТИ розм., ПОТА́КУВАТИ розм. (виявляти згоду з чиїми-небудь висловлюваннями або діями); ПІДСПІ́ВУВАТИ розм. (схвалювати чиї-небудь дії, звичайно негативні). - Док.: схвали́ти, підтри́мати, приєдна́тися, прийня́ти, привіта́ти, благослови́ти, затве́рдити, підта́кнути, підда́кнути. Схвалити резолюцію зборів; - Я знаю, дехто й підтримує рішення Перегуди, та чомусь ніхто з цих учнів не виступив (О. Донченко); Затверджувати висновки комісії; Підтакувати сватові; Підспівувати отаманові. - Пор. 1. пого́джуватися.