-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив підда́кувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підда́куймо
2 особа підда́куй підда́куйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підда́куватиму підда́куватимемо, підда́куватимем
2 особа підда́куватимеш підда́куватимете
3 особа підда́куватиме підда́куватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа підда́кую підда́куємо, підда́куєм
2 особа підда́куєш підда́куєте
3 особа підда́кує підда́кують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
підда́куючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. підда́кував підда́кували
жін. р. підда́кувала
сер. р. підда́кувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
підда́кувавши

Словник синонімів

ПОГО́ДЖУВАТИСЯз ким (бути згодним з кимсь; схвалювати чиїсь думки, вчинки і виявляти це зовні), ГОДИ́ТИСЯ, ЗГО́ДЖУВАТИСЯ, ВТОРУВА́ТИкому,ПРИТА́КУВАТИкому,ПІДТА́КУВАТИкому,ПОТАКА́ТИ[ПОТА́КУВАТИ]кому, розм.,ПІДДА́КУВАТИкому, розм.,ДА́КАТИбез додатка,розм.,ПІДСПІ́ВУВАТИкому, розм.,ПРИСТАВА́ТИдо кого, на що, розм. - Док.: пого́дитися, зго́дитися, прита́кнути, підта́кнути, потакну́ти, підда́кнути, да́кнути, підспіва́ти, приста́ти. Здавалося, вірили [селяни] в усе, що він говорив, і погоджувались, і підтакували (А. Головко); На ті ж гадки, що виражені в Вашому листі, я трохи годжуся, трохи ні (Леся Українка); Кивав [завгосп] головою, згоджувався, притакував Кадукові, готовий був усе зробити, аби тільки інженер не глузував з його черева... (Д. Бедзик); Староста кричав, а далі, видячи, що й баби зачали вторувати Олексі, замовк, сів на бричку і, сплюнувши, велів поганяти на друге село (І. Франко); Йому не можна ні заперечувати, ні потакати, бо він все одно причепиться як не до одного, то до другого (Григорій Тютюнник); Сагайдак почав неквапливо викладати свій план. Гавриленко уважно слухав його, зрідка потакуючи (С. Добровольський); - Людині по-людському слід жити. - Аякже, аякже, - піддакую, щоб не гнівити вже його (М. Коцюбинський); - Н-да! - дакнули колгоспники. - Місточок слід би полагодити (Остап Вишня); Навіть Ходжієв, який у всьому підспівував баєві, змушений був замовкнути (О. Донченко); Остигло Горпині у свекра жити, стала вона просити, щоб її одпустили, тільки свекор не приставав на те (Грицько Григоренко). - Пор. схва́лювати.
СХВА́ЛЮВАТИ (вважати правильними, добрими які-небудь дії, вчинки, рішення і т. ін.), ПІДТРИ́МУВАТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИСЯдо чого,ПРИЙМА́ТИщо (виявляти згоду з чим-небудь); ВІТА́ТИ (вважаючи правильним що-небудь, сприймати з радістю); СПІВЧУВА́ТИ (вважаючи правильним, ставитися прихильно); БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИ, ЗАТВЕ́РДЖУВАТИ, САНКЦІОНУВА́ТИ (стверджувати своєю згодою); ПІДТА́КУВАТИ, ПІДДА́КУВАТИрозм.,ПОТАКА́ТИрозм.,ПОТА́КУВАТИрозм. (виявляти згоду з чиїми-небудь висловлюваннями або діями); ПІДСПІ́ВУВАТИрозм. (схвалювати чиї-небудь дії, звичайно негативні). - Док.: схвали́ти, підтри́мати, приєдна́тися, прийня́ти, привіта́ти, благослови́ти, затве́рдити, підта́кнути, підда́кнути. Схвалити резолюцію зборів; - Я знаю, дехто й підтримує рішення Перегуди, та чомусь ніхто з цих учнів не виступив (О. Донченко); Затверджувати висновки комісії; Підтакувати сватові; Підспівувати отаманові. - Пор. 1. пого́джуватися.