-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив підгле́діти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підгле́дьмо
2 особа підгле́дь підгле́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підгле́джу підгле́димо, підгле́дим
2 особа підгле́диш підгле́дите
3 особа підгле́дить підгле́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. підгле́дів підгле́діли
жін.р. підгле́діла
сер.р. підгле́діло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
підгле́дівши

Словник синонімів

ПІДГЛЯДА́ТИ (крадькома дивитися, щоб простежити за кимсь, довідатися про щось), ПІДДИВЛЯ́ТИСЯ, ПІДЗИРА́ТИдіал., ПІДЗОРЯ́ТИдіал. - Док.: підгле́діти[підгля́нути][підглядітирідко], піддиви́тися, підзи́рити, підзори́ти. Крадькома зиркнув і опустив погляд, - у мене було таке відчуття, ніби я підглядаю за чимсь недозволеним, за тим, на що заказано дивитись (Є. Гуцало); [Дмитрик:] Я ніколи не знав, що у нас, тобто в нього, є золото і що він ховає, а сьогодні вночі підгледів (М. Куліш); Тут Іван і піддивився, де служанка хліб поклала, що привіз цей багатий (казка); Не спить [дружина], вистежує із-за хвіртки, підзирає звідти за подіями з ревнивою зіркістю... (О. Гончар); Пішов шкандибати, Зараз люде і підзорять, Та й ну дорікати (І. Манжура).