-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний підвіко́нник підвіко́нники
родовий підвіко́нника підвіко́нників
давальний підвіко́ннику, підвіко́нникові підвіко́нникам
знахідний підвіко́нник підвіко́нники
орудний підвіко́нником підвіко́нниками
місцевий на/у підвіко́ннику на/у підвіко́нниках
кличний підвіко́ннику* підвіко́нники*

Словник синонімів

ПІДВІКО́ННЯ (нижня частина віконного отвору), ПІДВІКО́ННИК рідше, ЛУ́ТКА, ВІКНО́, ВАРЦА́Б[ВАРЦА́БА]діал.- Я оце вже з годину не сплю, сиджу на підвіконні та в небо дивлюсь (Є. Гуцало); Меткий Застежний зручно вискакує на підвіконник (П. Козланюк); Біля вікна, на стільці, схилившись на лутку, дрімає старенька прибиральниця (І. Цюпа); З досадою кинув [Карпо Петрович] картуз на вікно (М. Коцюбинський); Вона сперла голову о вікно, а лікті о варцаби (І. Франко).