-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив підв’яза́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підв’яжі́мо, підв’яжі́м
2 особа підв’яжи́ підв’яжі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підв’яжу́ підв’я́жемо, підв’я́жем
2 особа підв’я́жеш підв’я́жете
3 особа підв’я́же підв’я́жуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. підв’яза́в підв’яза́ли
жін.р. підв’яза́ла
сер.р. підв’яза́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
підв’я́заний
Безособова форма
підв’я́зано
Дієприслівник
підв’яза́вши

Словник синонімів

ЗВ’Я́ЗУВАТИ (з’єднувати, скріплювати що-небудь за допомогою мотузка, ланцюга і т. ін.), В’ЯЗА́ТИ, ВИВ’Я́ЗУВАТИ (старанно); СКРУ́ЧУВАТИ, УШНУРО́ВУВАТИ[ВШНУРО́ВУВАТИ] (туго); ПРИВ’Я́ЗУВАТИ, ПІДВ’Я́ЗУВАТИ, ПРИПИНА́ТИ (щось до чогось). - Док.: зв’яза́ти, ви́в’язати, скрути́ти, ушнурува́ти[вшнурува́ти], прив’яза́ти, підв’яза́ти, припну́ти[прип’ясти́]. Валерик швидко зняв з ніг лижі, зв’язав їх докупи і закинув за плечі (Ю. Збанацький); Шпагату нема - біжи, Порфире, юкки наріж! Дехто з переселенців аж не вірив: бур’яном в’язати? А ти спробуй, воно міцніше за капрон... (О. Гончар); Чугай вшнуровує солому.., щоб не порозтрушувати (М. Зарудний); Улас достав дві міцні вірьовки, прив’язав один кінець до ялини (І. Нечуй-Левицький).