підворушити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | підворуши́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | підворуші́мо, підворуші́м | |
2 особа | підворуши́ | підворуші́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | підворушу́ | підвору́шимо, підвору́шим |
2 особа | підвору́шиш | підвору́шите |
3 особа | підвору́шить | підвору́шать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | підворуши́в | підворуши́ли |
жін.р. | підворуши́ла | |
сер.р. | підворуши́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
підвору́шений | ||
Безособова форма | ||
підвору́шено | ||
Дієприслівник | ||
підворуши́вши |