підворушити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив підворуши́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підворуші́мо, підворуші́м
2 особа підворуши́ підворуші́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підворушу́ підвору́шимо, підвору́шим
2 особа підвору́шиш підвору́шите
3 особа підвору́шить підвору́шать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. підворуши́в підворуши́ли
жін.р. підворуши́ла
сер.р. підворуши́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
підвору́шений
Безособова форма
підвору́шено
Дієприслівник
підворуши́вши