-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | підвере́джувати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | підвере́джуймо |
2 особа | підвере́джуй | підвере́джуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | підвере́джуватиму | підвере́джуватимемо, підвере́джуватимем |
2 особа | підвере́джуватимеш | підвере́джуватимете |
3 особа | підвере́джуватиме | підвере́джуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | підвере́джую | підвере́джуємо, підвере́джуєм |
2 особа | підвере́джуєш | підвере́джуєте |
3 особа | підвере́джує | підвере́джують |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
підвере́джуючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | підвере́джував | підвере́джували |
жін. р. | підвере́джувала |
сер. р. | підвере́джувало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
підвере́джувавши |
Словник синонімів
НАДІРВА́ТИ (завдати шкоди своїм силам, здоров’ю надмірним напруженням, непосильною працею тощо), ПІДІРВА́ТИ, НАДЛОМИ́ТИ, НАДСАДИ́ТИ, ПІДВЕРЕДИ́ТИ розм., НАДВЕРЕДИ́ТИ розм., УВЕРЕ́ДИ́ТИ розм. рідше. - Недок.: надрива́ти, підрива́ти, надло́млювати, надса́джувати, підвере́джувати, надвереджа́ти. - Та він же вкінець надірве своє здоров’я! (Г. Хоткевич); - Куди йому косити? Підірвав здоров’я на війні! (І. Цюпа); Кілька місяців переховування по очеретах і нетрях надломили вже його молоде здоров’я (І. Ле); Так, вона любила школу, любила свою роботу, при якій втрачала голос, хрипіла, надсаджувала груди (М. Коцюбинський); Правда, у піч вона так і не кинула жодної книжки, але повсякчас пасла мене очима, побоюючись, щоб читання не підвередило її дитину (М. Стельмах); Куля.. ні в кого не влучила, тільки Остапове серце надвередила назавжди (М. М. Тарновський).
ПІДРИВА́ТИ (сили, здоров’я, нерви тощо), РОЗХИ́ТУВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ [ОСЛАБЛЯ́ТИ], ПІДЛА́МУВАТИ, ПІДЛО́МЛЮВАТИ, ОСА́ДЖУВАТИ [ОСАДЖА́ТИ] розм., ПІДТИНА́ТИ розм., ПІДВЕРЕ́ДЖУВАТИ розм. - Док.: підірва́ти, розхита́ти, осла́бити, підломи́ти, осади́ти, підітну́ти [підтя́ти], підвереди́ти, під’ї́хати діал. Страшна туга підривала її сили і сушила тіло (Д. Бедзик); Найбільше дошкуляли [Сеспелю] вранішні підйоми. Вони доконували його, поступово розхитували і без того неспокійні нерви (Ю. Збанацький); Якась жура його гризла та ослабляла тіло (М. Коцюбинський); Мені було в Києві дещо таке, що трошки мене підломило фізично й морально (Леся Українка); Того, що найдужче осадило здоров’я Тетяни, він ніколи не зазнавав (Л. Яновська); Мучила її безсонність, і гарячка до крайності підтинала її сили (О. Кобилянська); Повсякчас пасла [мати] мене очима, побоюючись, щоб читання не підвередило її дитину (М. Стельмах); Силу його під’їхала важка, несподівана туга (Панас Мирний).