-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив підбі́гти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   підбіжі́мо, підбіжі́м
2 особа підбіжи́ підбіжі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа підбіжу́ підбіжимо́, підбіжи́м
2 особа підбіжи́ш підбіжите́
3 особа підбіжи́ть підбіжа́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. підбі́г підбі́гли
жін.р. підбі́гла
сер.р. підбі́гло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
підбі́гши

Словник синонімів

ПІДБІГА́ТИ (наближатися швидко, бігом), НАДБІГА́ТИ, ПРИБІГА́ТИ, ПІДЛІТА́ТИрозм., ПІДСКА́КУВАТИрозм., ПРИСКА́КУВАТИ розм., НАДСКА́КУВАТИрозм. - Док.: підбі́гти, надбі́гти, прибі́гти, підлеті́ти, підско́чити, приско́чити, надско́чити. В тривозі підбігає до вікна дружина Глушака (О. Довженко); Мавка надбігає на його крик (Леся Українка); Разом схопились [старі] Та до воріт... Прибігають - Мовчки зупинились. Перед самим перелазом Дитина сповита (Т. Шевченко); Діти змахують руками і всією ватагою підлітають до Никодима ближче (І. Рябокляч); Боб хватає пляшку з вином, миттю підскакує до Марка й замахується на нього (Мирослав Ірчан); - Скільки літ, скільки зим! - гукав Колісник, прискакуючи до Рубця, і поліз цілуватися (Панас Мирний); - Зараз мені забирайся відси! - кричав запінений підмайстер, чимраз ближче надскакуючи до робітника (І. Франко).