-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний підбу́рювач підбу́рювачі
родовий підбу́рювача підбу́рювачів
давальний підбу́рювачеві, підбу́рювачу підбу́рювачам
знахідний підбу́рювача підбу́рювачів
орудний підбу́рювачем підбу́рювачами
місцевий на/у підбу́рювачеві, підбу́рювачу, підбу́рювачі на/у підбу́рювачах
кличний підбу́рювачу підбу́рювачі

Словник синонімів

I. БАЛАМУ́Трозм. (той, хто сіє неспокій серед людей, підбурює на заворушення, виступи і т. ін.), БАЛАМУ́ТАрозм. рідше,КАЛАМУ́ТНИКрозм. рідше, ЗАКОЛО́ТНИКрозм. рідше,КОЛО́ТНИКдіал.А воєвода вже кричить: - Це ж баламут! Чому він вчить! Таких крамольників за ґрати Давно уже пора саджати (Л. Забашта); - Не треба Гречки! - загукали статечні господарі. - Нема згоди! Баламута він! Горлодер! Проп’є (Ю. Смолич); [Начальник поліції:] Се тут є пара таких каламутників, я їх вже давно на оці маю. [Дрейсігер:] Еге ж, пара блазнів, шибеників, лежебоків, волоцюг (Леся Українка). - Пор. 1. бунтівни́к, підбу́рювач.
ПІДБУ́РЮВАЧ, ПРОВОКА́ТОР, ПАЛІ́Й, НАМО́ВНИК, ПІДМО́ВНИК, НАПРА́ВНИКрозм., ІНСПІРА́ТОРкнижн.Недаремно говориться, що підбурювачі завжди знайдуться, а трапиться потім.. з того лихо - всі в кущі (Ю. Збанацький); Нехай почнуть - тікати буде пізно Для паліїв останньої війни (М. Бажан); - Ти, Миколо, бунтуєш мені усіх забродчиків, бо їх намовляєш. Для таких намовників на змагання та колотнечу в мене нема місця (І. Нечуй-Левицький); Кожної хвилі могли чорторийські посланці найти його тут і вбити як підмовника, що підбурює народ (Юліан Опільський); То такий порадник, тільки на зле направник (Словник Б. Грінченка); Інспіратор злочинних дій. - Пор. I. 1. баламу́т, I. підбу́рювати.